25 лютого – 148 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку.

1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.

2. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.

3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.

4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).

5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.

6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.

8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.

9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

До дня народження знаної письменниці та поетеси пропонуємо підбірку її найвідоміших цитат:

Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.

Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.

З рук смерті люди дістають безсмертя.

Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.

Краса – змагання до досконалості.

Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.

Неволя ще мерзотніша, коли вона добровільна…

Чия правда, того буде й сила!

Без надії сподіваюсь.

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Державний герб України

Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Інтернет-гігант

 

 Сервіс був заснований 14 лютого у Каліфорнії дизайнером Чадом Херлі як сайт знайомств. Тільки у нього була одна необов’язкова для того часу “фішка” – можливість завантажувати власні відео. Однак користувачі самі визначили шлях розвитку майбутнього Інтернет-гіганта: більшість відео, завантажених на  You-Tube, були не про самих користувачів, а про те, що відбувається навколо них. Користувачі можуть додавати, продивлятись і коментувати ті чи інші відеозаписи. Завдяки простоті та зручності використання, You-Tube став одним із найпопулярніших місць для розміщення відео файлів. 

Дитинство без насильства.

В останні роки ми все частіше чуємо і читаємо в засобах масової інформації  – в Інтернеті, в телевізійних передачах, в періодиці слово “Булінг”, яке прийшло до нас з англійської.

         Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини. Така негативна поведінка зазвичай супроводжується постійним фізичним та психологічним впливом, травлею, агресією, жорстоким переслідуванням. Причин безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу, хто чимось не схожий з усіма.

         Вирізняють ще кібербулінг, що означає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину, використовуючи мобільні телефони, електронну пошту, соціальні мережі.

         Отож, багато літераторів, письменників відгукнулися у своїх творах на це негативне явище. Намагаються показати причини виникнення булінгу, висвітлюють методи та шляхи його попередження і подолання в дитячому та підлітковому середовищі.

         Пропонуємо вам познайомитися з кращими художніми творами, в яких висвітлюються проблеми булінгу.

       

  ♦ Аудгільд Сульберг А. Хто проти суперкрутих : повість / А.Аудгільд Сульберг ; пер. Н.Іваничук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 208 с.

         Дванадцятилітня Анне Беа вважає себе потворою, та й у школі на неї поглядають співчутливо. А дехто, особливо трійка крутих дівчат з їхнього класу, взагалі з неї глумляться, проводжають злісними поглядами, кидають образливі слова, а то й відверто знущаються. Тому дівчина мало з ким спілкується, і якби не найкращий друг Нільс, її життя було б зовсім нестерпним. Але Анне Беа доведеться поглянути у вічі своїм найбільшим страхам і з допомогою друзів та рідних дати відсіч суперкрутим. Її внутрішня краса, товариськість і талант допомагають долати проблеми.

♦ Аудгільд Сульберг А. Суперкруті догралися : повість / А.Аудгільд Сульберг ; пер. з норв. Н.Іваничук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 192 с.

         Раніше Анне Беа та її друзям із найнижчої у школі касти дуже допікали, навіть знущалися суперкруті. Та, схоже, крутелиці так уже допекли одна одній і всім навколо, що з ними перестали рахуватися. Але чи так уже й легко бути суперкрутими і популярними? І чи зможуть нижча і вища касти знайти спільну мову? Як усе вирішиться – читайте в повісті.

♦ Гридін С. Не такий : повість для підлітків, які шукають себе / С.Гридін : ілюстр. Н.Гайда. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2016. – 175 с. – (Майже дорослі).

         Ця книга вражає своєю відвертістю. Про школу, родину, суспільство, полишених на самих себе дітей, і взагалі про життя, яким воно є – без прикрас і купюр, сповнене суворих реалій, насильства і випробувань. Може хтось скаже, що бути дитиною, тим паче підлітком – просто. Але якщо ти відрізняєшся від решти, скажімо, надмірною вагою, як головний герой книги Денис, тобі не оминути зневаги, насилля і жорстоких знущань підлітків і навіть дорослих. Однак у житті завжди залишається шанс знайти в собі силу піднятися над своїми образами, зусиллям волі змусити себе стати таким, який порятує не лише себе, а й простягне руку допомоги слабшому.

♦ Гридін С. Не-ангел : повість / С.Гридін. – Київ : Академія, 2016. – 144 с.

         Юному героєві цієї повісті Олесеві випало пройти через важкі випробування, але вони не зламали його. Якийсь час йому навіть щастило – мама була справжнім другом. Спілкування з нею давало впевненість у собі і стишувало конфлікти з батьком. Але так тривало недовго. Тиск жорстоких обставин різко розмежував його життя на “до” і на те, що відбувається “після”. Хвороба матері та непорозуміння з батьком виштовхали його на вулицю. Він опиняється на дні жорстокого світу людей. “Домашній” хлопець Олесь здружується з бездомним однолітком і відкриває для себе той світ. Разом вони потрапляють у дуже драматичні ситуації і, хоч як не було складно, вибираються звідти. Тут він здобуває досвід виживання, розраховуючи тільки на власні сили.

♦ Малетич Н. Щоденник Ельфа / Н.Малетич ; ілюстр. А.Нечаєвський, Д.Нечаєвська. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 175 с.

         Всі герої оповідань цієї книги ходять вулицями різних міст, вчаться в різних школах і попадають вони в різні ситуації – хороші, а часом і в справжнісінькі халепи, вибратись з яких зовсім не легко. В багатьох оповіданнях ви зіткнетеся із неабиякою жорстокістю, агресивністю, яку виливають з тих чи інших причин підлітки, а то й дорослі один на одного (оповідання “Садист”, “Ботанік”, “Біла мама”, “Догхантер”. І все ж добро та порозуміння завжди повинні перемогти.

♦ Мацко І. Кава по-дорослому : повість / І.Мацко. – Київ : Академія, 2018. – 128 с.

         То тільки може здатися, що Катя така, як усі дівчата. Насправді  у неї купа всіляких переживань, нелади з батьками. Вони дратують її надокучливими запитаннями, невмінням жити і поламаним шлюбом. У школі – суцільне протистояння, конфлікти і нещира дружба. Якась сила жене її пізнати все і заставляє побачити себе на слизькій межі. Відчути драйв, страх, приниження. Каті передбачається зіткнутися із життям навиворіт, з неймовірною жорстокістю між однолітками, де алкоголь, наркотики, секс з примусу чи просто так, наруга над собою чи кимось. Проте Каті вдається вирватися із ситуації, де, здається, ніщо нормальне вже неможливе. Вона усвідомила себе потрібною і побачила світ іншими очима.

♦ Патерсон К. Неперевершена Гіллі Гопкінз : роман / К.Патерсон. – Харків : Віват, 2017. – 144 с. – (Світовий бестселер).

         У свої одинадцять Гіллі, по суті, нічийна дитина. Якби ж вона могла знайти свою красуню матір Кортні і жити з нею, а не в оцій прийомній родині, думала дівчинка, вона була б найщасливіша у світі. Як можна сподіватися на те, що вона, неперевершена Гіллі Гопкінз, відома своєю некерованістю і кмітливістю, терпітиме Меймі Троттер, товсту малограмотну вдову, яка тепер є її опікункою?

         Безстрашна Гіллі з хижою посмішкою будує плани проти нових родичів та й усіх, хто хоч спробує з нею подружитися. А все ж, ця добра в душі дівчинка, намагається впоратися з непереборним бажанням зустрітися з матір’ю і страхом назавжди залишитися прийомною дитиною.

♦ Рижко О. Дівчина з міста : повість / О.Рижко. – Київ : Академія, 2018. – 144 с.

         У головної героїні повісті Тіни немає повноцінної сім’ї, але є друзі, які її розуміють. Проте, доля робить крутий віраж і закидає її в незвичні обставини. Вона змушена переїхати в село до бабусі. Дівчині складно, бо там майже все не так, як звикла: нова школа, чужі люди. Жорстоко випробовують нові однокласники, серед яких є свої авторитети й ті, хто їм догоджає. Не вистачає Тіні відчуття захищеності та потрібності. Незвичні спостереження, враження і конфлікти супроводжують її на кожному кроці. Перед нею постає необхідність вибору: сховатися в самотність чи перемогти страх і жорстоку реальність, а відтак знайти нових друзів і першу любов.

♦ Сайко О. Новенька та інші історії / О.Сайко ; ілюстр. Н.Гайда. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 185 с. – (Класні історії).

         Книга оповідань Оксани Сайко про підлітків, яким, можливо, вперше в житті і часто в драматичних ситуаціях доводиться зробити рішучий вибір або на користь добра, або зла. Так вони пізнають себе і цей світ, часто такий жорстокий. Які методи годяться в боротьбі за перемогу на конкурсі краси? Що робити, коли товариш в біді – бігти за дорослими чи намагатися рятуватися самому? Чим “віддячити” не надто доброзичливому учителеві – осудом, а чи співчуттям? Отож, дорослість приходить із випробуваннями на міцність дружби, чесність стосунків, вірність і доброту.

Найпопулярніша соціальна мережа

4 лютого почав роботу сервіс “Thefacebook”, створений студентом Гарвардського університету Марком Цукербергом з трьома  своїми приятелями. Через рік він змінив назву на Facebook, а у 2006 р. сайт став доступним всім користувачам Інтернету. Сьогодні – це найпопулярніша соціальна мережа у світі. Кількість її користувачів наближається до двох мільярдів. Для багатьох вона стала найзручнішим способом спілкування з близькими, замінила електронну пошту та стала головним джерелом інформації та новин.

 Класика – для дітей.

Класики – для дітей книжкова полиця Пропонуємо увазі читачів серію книжкових смаколиків від класиків української літератури. “Апріорі – дітям” – так називається серія, започаткована у Львівському видавництві “Апріорі”. Кожна книга цієї серії дуже приваблива, багато ілюстрована, містить цікаві матеріали про життя і творчість того чи іншого письменника, світлини. Серія адресовується учням середнього та молодшого шкільного віку, а також можна  використовувати як додатковий матеріал на уроках літератури.

 Григорій Сковорода – дітям / упоряд. В.Шевчук. – Львів : Апріорі, 2017. – 88 с. : іл. – (Апріорі – дітям). У цьому виданні подано найпопулярніші твори поета і мислителя ХVІІІ століття Григорія Сковороди. Зокрема, його знаменита збірка “Сад божественних пісень”, інші, написані поза нею, вірші та художня проза, яка складається з байок та притч і є ніби ілюстративними причинками до його філософських писань.

Маркіян Шашкевич – дітям / укл. Р.Горак. – Львів : Апріорі, 2018. – 52 с. : іл. – (Апріорі – дітям). Вже сонце красно – Хвала-бо – встало, Бачте, як ясно Нічні, сонливі Мраки розбило; Боже, ах, Боже, То твоє діло! Такі прості й трохи незвичні для нас віршики написав Маркіян Шашкевич для першої української книжки для читання дітям, яку він назвав читанкою. Відтоді такі книжки й стали називатись читанками. А сталося це в ті часи (початок ХІХ ст.), коли освічені люди соромилися нашої мови, називали її хлопською. Не було в нас тоді ні свого алфавіту, ні своєї граматики. І цю традицію переломив Маркіян Шашкевич. Подвижницька праця і творчість зробили безсмертним його ім’я, воно назавжди увійшло до скарбниці української культури. До збірки, крім надзвичайно цікавого матеріалу про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича, ввійшли його твори: читанка, байки, поезії, переклади.

 Леонід Глібов – дітям / авт. вст. ст. В.Горбатюк. – Львів : Апріорі, 2017. – 76 с. – (Апріорі – дітям). Веселі та дотепні загадки, загадки-акровірші, гумористичні твори, по - вчальні та викривальні, мудрі байки, вірші для дітей, ліричні поезії – все це увійшло до збірки “Леонід Глібов – дітям”. Автором вступної статті “До високої гори” є подільський письменник Василь Горбатюк. Надзвичайно цікаво, з художнім домислом розповідає він дітям про життя і творчість знаменитого байкаря. Декілька розділів присвячені тому періоду життя письменника, коли він жив і творив у Чорному острові на Поділлі. Матеріал супроводжується ілюстраціями, світлинами. Отож, ця книга буде хорошою підмогою при вивченні творчості Л.Глібова.

 Михайло Коцюбинський – дітям / упоряд. О.Волосевич. – Львів : Апріорі, 2018. – 75 с. – (Апріорі – дітям). М и х а й л о Коцюбинський – один з найцікавіших українських письменників. Друзі називали його Соняхом, бо над усе він любив сонце, квіти і дітей. У книжці зібрані найпопулярніші казки, оповідання та повісті Михайло Коцюбинського. А ще цінна тим, що містить цікавий матеріал про життя і творчість письменника, який супроводжується світлинами та ілюстраціями.

 Олександр Олесь – дітям / укл. О.Волосевич. – Львів : Апріорі, 2017. – 88 с. : іл. – (Апріорі – дітям). Український Гейне! Український Петрарка! Так називають Олександра Олеся – поета неймовірної популярності на початку ХХ століття. Але в радянській Україні його не друкували і лише після здобуття н ез а л е ж н о с т і твори Олеся увійшли до шкільної програми. Багато поколінь виросло з його “Ялинкою”: Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку. Яким же він був поет Олександр Олесь? Цікавий життєпис письменника знайдете на сторінках цієї книги. А далі – чимала добірка його творів: вірші для малят, колискові, лірика, казки, а також збірка історичних легенд “Княжа Україна”, яку він присвятив сину Олегу. Весь матеріал супроводжується світлинами та гарними ілюстраціями.

 Яськів Р. Дітям про опришків / Р.Яськів. – Львів : Апріорі. 2018. – 88 с. : іл. “Край синіх гір, що безмежним морем розливається біля підніжжя найвищих вершин, став колискою дивовижних культур… Ця земля завдяки своїм географічним умовам завжди кликала до себе відчайдушних сміливців, які не тільки виховували в собі гірський дух, а вчилися бачити красу, велич світу, в якому жили…” – такими словами розпочинається розповідь про опришків. Отож, це видання присвячено яскравому явищу в національній культурі – опришківству – лицарському ордену, що з давніх часів був охоронцем волі в Карпатах. Цікаво та переконливо розповідає автор дітям про те, що опришки були не тільки відважними воїнами, чиї славетні подвиги досі живуть в легендах і надихають молоде покоління, але й творцями українських традицій, які дивують світ своєю самобутністю. У книзі також йдеться про систему тілесного і духовного гарту воїнів-опришків, про військовий орден “Опришки”, про стратегію і тактику опришківських загонів та воїнів духу.