пʼятниця, 28 січня 2022 р.

 День відкриття Антарктиди

 

Слово “Антарктика” означає “навпроти ведмедя”. Чому? Стародавні греки назвали крижаний північ “Арктікос” на честь сузір’я Великої Ведмедиці, розташованого на Північному полюсі, але тут не живуть білі ведмеді - для них тут дуже холодно. Антарктида з грецької перекладається як “протилежність Арктиці”.


28 січня 1820 року учасники першої російської антарктичної експедиції (1819-1821) на човнах "Восток" і "Мирный" під командуванням Ф. Ф. Беллінсгаузена и М. П. Лазарєва офіційно відкрили цю загадкову Антарктиду - шостий і останній відкритий материк, але аж до цього дня територія Антарктиди не належить жодній країні світу, а її площа становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів (континентально близько 52 млн км). Взимку материк Антарктиди значно додає в розмірах.

Цікаво, що Антарктида - єдиний континент без своєї зони часу. Це не тільки найхолодніше місце Землі, але і саме сухе. Середня кількість опадів в Антарктиці становить лише 10 сантиметрів, незважаючи на це, Антарктика містить до 70% від запасів всієї прісної води на планеті.

Клімат і поверхня цієї місцевості так нагадують умови на Марсі, що NASA проводили тут випробування космічної програми “Вікінг”. Тут же знаходяться точки самого сильного і тривалого вітру, найпотужнішої сонячної радіації. Найнижча в світі температура, яка була зафіксована в Антарктиді офіційно - 91,2 нижче нуля за Цельсієм. Влітку - мінус 30-50 градусів.

Тут росте лише два види рослин, причому квіткових - Антарктичний Луговик і Колобантускіто. Вони ростуть в найтепліших зонах материка, в районах двох діючих вулканів. Крім пінгвінів, в Антарктиді немає інших наземних диких тварин. Континент є міжнародною заповідною зоною.

Зараз в Антарктиді позмінно проживає не більше 5 тисяч чоловік.

 

 

понеділок, 17 січня 2022 р.

 

Голодна кутя або Другий Святвечір: традиції та прикмети



Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святий вечір. Який ще називають “Голодна кутя”.

Весь тиждень до Святвечора дотримуються суворого посту, а з першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю.

За традицією на Другий Святвечір подаються ті ж страви, що і в Навечір'я Різдва, 6 січня, тільки в більш скромній кількості. Якщо в Різдвяний святвечір на столі повинно бути 12 обов'язкових страв, то в Водохресний їх повинно бути менше, проте кількість страв має бути непарною.

 Починають вечерю зі святої води. Потім їдять кутю, запиваючи узваром.

 На Другий Святвечір готують “голодну кутю” - з пшениці з горіхами, медом, без додавання масла або вершків.

 На стіл 18 січня подають пісні страви: вареники з капустою, пісний борщ, смажену рибу, гречані млинці, овочі, кутю та узвар.

 У багатьох регіонах України пекли спеціальний обрядовий хліб (або три хліба). З цим хлібом (хлібами) господар будинку і молодший син обходив будинок і кропив його свяченою водою. Згідно з народними віруваннями таким чином він проганяв з господарства біди і нещастя.

Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіюють на городі, щоб був добрий врожай.


Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною
, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері — залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.

Не обходиться у цей вечір і без ворожінь — дівчата полюбляють у цей день гадати на своє майбутнє. А дітям подекуди дозволяють ще прогулятись по вулиці зі щедрівками.

Чому другий Святвечір називають “Голодною кутею”?

Тому що увесь день до вечері люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.

Під час Водохреща, на вулиці зазвичай господарювали найлютіші за всю зиму морози. Тож у цей вечір їх намагались всіляко задобрити. Наприклад, відкривав господар вікно, підносив ложку куті та промовляв: “Морозе-морозе, іди до нас кутя їсти!”.

Також одна з основних традицій у цей день — ходити до церкви посвятити воду, а потім окропити нею всю оселю.

Що не можна робити в Навечір'я Хрещення

 Проведіть цей день в спокої і гармонії, не сваріться і не лайтеся, вважається, що пролиті сльози можуть накликати біду на весь рік.

 У свято не прийнято згадувати померлих.

 Народні прикмети 18 січня

 Щоб зберегти красу і молодість шкіри, у Водохресний святвечір дівчата вмиваються снігом.

 Щоб виконати заповітне бажання, під час вечері поставте на стіл миску з водою і спостерігайте, як тільки вода в мисці ворухнеться (це відбувається приблизно опівночі), виходьте на вулицю і просіть небеса про виконання бажання.

 Якщо в святвечір мете заметіль і дме сильний вітер - буде дощове і холодне літо.

 А ось якщо вдарять сильні морози - то рік буде дуже врожайним і успішним.

 

Якщо в цей день хрестити дитину - то її чекає щасливе і вдале життя.

 У святвечір сняться віщі сни, тому обов'язково запам'ятайте, що вам снилося.



Як і на кожне значиме свято, на “Другу кутю” є ряд прикмет, пов’язаних із прогнозами погоди та врожаєм в наступному році:


·         Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.

·         Яка є погода у цей день, такою вона буде і на масницю.

·         Сильна хуртовина цього дня віщує гарний врожай.

·         Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах, то чекайте багатого врожаю.

·         Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.

·         Якщо зірки на небі з 18 на 19 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.

·         Якщо випав сніг у Водохресний святвечір, то весь рік буде врожайним.

·         Якщо на деревах багато снігу, то буде багатий урожай плодів і меду.

·         Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.

·         Сніг у цей вечір кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.