День відкриття Антарктиди

 

Слово “Антарктика” означає “навпроти ведмедя”. Чому? Стародавні греки назвали крижаний північ “Арктікос” на честь сузір’я Великої Ведмедиці, розташованого на Північному полюсі, але тут не живуть білі ведмеді - для них тут дуже холодно. Антарктида з грецької перекладається як “протилежність Арктиці”.

28 січня 1820 року учасники першої російської антарктичної експедиції (1819-1821) на човнах "Восток" і "Мирный" під командуванням Ф. Ф. Беллінсгаузена и М. П. Лазарєва офіційно відкрили цю загадкову Антарктиду - шостий і останній відкритий материк, але аж до цього дня територія Антарктиди не належить жодній країні світу, а її площа становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів (континентально близько 52 млн км). Взимку материк Антарктиди значно додає в розмірах.

Цікаво, що Антарктида - єдиний континент без своєї зони часу. Це не тільки найхолодніше місце Землі, але і саме сухе. Середня кількість опадів в Антарктиці становить лише 10 сантиметрів, незважаючи на це, Антарктика містить до 70% від запасів всієї прісної води на планеті.

Клімат і поверхня цієї місцевості так нагадують умови на Марсі, що NASA проводили тут випробування космічної програми “Вікінг”. Тут же знаходяться точки самого сильного і тривалого вітру, найпотужнішої сонячної радіації. Найнижча в світі температура, яка була зафіксована в Антарктиді офіційно - 91,2 нижче нуля за Цельсієм. Влітку - мінус 30-50 градусів.

Тут росте лише два види рослин, причому квіткових - Антарктичний Луговик і Колобантускіто. Вони ростуть в найтепліших зонах материка, в районах двох діючих вулканів. Крім пінгвінів, в Антарктиді немає інших наземних диких тварин. Континент є міжнародною заповідною зоною.

Зараз в Антарктиді позмінно проживає не більше 5 тисяч чоловік.

 

 

 

Голодна кутя або Другий Святвечір: традиції та прикмети

Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святий вечір. Який ще називають “Голодна кутя”.

Весь тиждень до Святвечора дотримуються суворого посту, а з першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю.

За традицією на Другий Святвечір подаються ті ж страви, що і в Навечір'я Різдва, 6 січня, тільки в більш скромній кількості. Якщо в Різдвяний святвечір на столі повинно бути 12 обов'язкових страв, то в Водохресний їх повинно бути менше, проте кількість страв має бути непарною.

 Починають вечерю зі святої води. Потім їдять кутю, запиваючи узваром.

 На Другий Святвечір готують “голодну кутю” - з пшениці з горіхами, медом, без додавання масла або вершків.

 На стіл 18 січня подають пісні страви: вареники з капустою, пісний борщ, смажену рибу, гречані млинці, овочі, кутю та узвар.

 У багатьох регіонах України пекли спеціальний обрядовий хліб (або три хліба). З цим хлібом (хлібами) господар будинку і молодший син обходив будинок і кропив його свяченою водою. Згідно з народними віруваннями таким чином він проганяв з господарства біди і нещастя.

Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіюють на городі, щоб був добрий врожай.

Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері — залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.

Не обходиться у цей вечір і без ворожінь — дівчата полюбляють у цей день гадати на своє майбутнє. А дітям подекуди дозволяють ще прогулятись по вулиці зі щедрівками.

Чому другий Святвечір називають “Голодною кутею”?

Тому що увесь день до вечері люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.

Під час Водохреща, на вулиці зазвичай господарювали найлютіші за всю зиму морози. Тож у цей вечір їх намагались всіляко задобрити. Наприклад, відкривав господар вікно, підносив ложку куті та промовляв: “Морозе-морозе, іди до нас кутя їсти!”.

Також одна з основних традицій у цей день — ходити до церкви посвятити воду, а потім окропити нею всю оселю.

Що не можна робити в Навечір'я Хрещення

 Проведіть цей день в спокої і гармонії, не сваріться і не лайтеся, вважається, що пролиті сльози можуть накликати біду на весь рік.

 У свято не прийнято згадувати померлих.

 Народні прикмети 18 січня

 Щоб зберегти красу і молодість шкіри, у Водохресний святвечір дівчата вмиваються снігом.

 Щоб виконати заповітне бажання, під час вечері поставте на стіл миску з водою і спостерігайте, як тільки вода в мисці ворухнеться (це відбувається приблизно опівночі), виходьте на вулицю і просіть небеса про виконання бажання.

 Якщо в святвечір мете заметіль і дме сильний вітер - буде дощове і холодне літо.

 А ось якщо вдарять сильні морози - то рік буде дуже врожайним і успішним.

 

Якщо в цей день хрестити дитину - то її чекає щасливе і вдале життя.

 У святвечір сняться віщі сни, тому обов'язково запам'ятайте, що вам снилося.

Як і на кожне значиме свято, на “Другу кутю” є ряд прикмет, пов’язаних із прогнозами погоди та врожаєм в наступному році:

·         Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.

·         Яка є погода у цей день, такою вона буде і на масницю.

·         Сильна хуртовина цього дня віщує гарний врожай.

·         Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах, то чекайте багатого врожаю.

·         Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.

·         Якщо зірки на небі з 18 на 19 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.

·         Якщо випав сніг у Водохресний святвечір, то весь рік буде врожайним.

·         Якщо на деревах багато снігу, то буде багатий урожай плодів і меду.

·         Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.

·         Сніг у цей вечір кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.