ЛІТНІ ЧИТАННЯ.
Літо. Як хочеться , щоб воно було якнайдовше.
Бажання ще хоч на мить затримати літо виникає не тільки у
школярів, а й у дорослих. Здавалося б, можна просто не перевертати календар,
нехай так і залишається літня атмосфера. А допоможуть нам в цьому книги
Знайомтесь: книги, які ще на мить затримають літо, принаймні
у Вашій уяві.
Марк Твен.
Пригоди Тома Сойєра.
Ця книга не могла не
опинитися у топі, адже саме слово літо асоціюється із пригодами. Томасу 12, і
він краще за усіх розуміє принади дитинства. А ще, вчить нас легше ставитись до
негативних митей життя, і з більшою силою цінувати дружбу! То що, пофарбуємо
паркан разом із Сойєром?
“Після цього він
відкрив одну нову істину: якщо хочеш, щоб людина щось зробила, нехай дасть
обітницю, що не стане робити цього на віки віків.”
Жуль Верн.
Навколо Світу за 80 днів.
А
хто сказав, що пригоди читають тільки у дитинстві? Аж ніяк! Тільки у дорослому
віці можна переосмислити написане, і відкритий новий дорослий зміст. Уявіть
собі, здійснити навколосвітню подорож через парі! Цей роман дарує можливість не
тільки схопити літо за хвіст, але й відправитись у найвіддаленіші куточки
планети: Велика Британія, Індія, Гонконг, США!
Хто знає, можливо вас надихне
на свою власну пригоду.
“- Треба визнати,
містере Ральф, ви обрали справді кумедний спосіб доказу того, що земля
зменшилася! Отже, якщо її тепер можна об’їхати за три місяці…
– Усього у 80 днів, – зауважив Філеас Фогг”.
Рей
Бредбері. Кульбабове вино.
Це
повість для тих, хто любить поміркувати над сенсом життя, його плинністю і
силою. Два брати переживають вир історій зі своїми друзями й родичами.
Якщо ви були у захваті
від “Пригод Тома Сойєра”, то ця повість точно не залишить байдужим. Вона не
менше динамічна і яскрава, щоправда, дитячу голову Дугласа відвідують
по-дорослому глибокі думки.
“Вино з кульбаб. Ці
слова — наче літо язиці. Вино з кульбаб — спіймане та закоркуйте у пляшці літо”.
Роберт
Гайнлайн. Двері до літа.
А
чи готові ви заморозити себе на 30 років, щоб помститися кривдникам? Якщо ні,
але цікаво, що із цього вийде – цей роман знахідка! І якщо Едмон Дантес не
заморожував себе, а чекав, виношував план помсти кожен день протягом більш ніж
10-ти років, то Девіс, головний герой роману, просто “заснув”. Прокинувшись у
2000-му році, Девіс опинився у новому Світі, із яким треба знайти спільну мову.
Чи вдасться йому?
“Щодо дітей, я не
сентиментальний: здебільшого це маленькі чудовиська, і це з ними не минає, поки
вони не виростуть (а в деяких і після цього теж…)”.
Джоан
Гаріс. П’ять чверток апельсина.
Ця
книга занурить вас у Францію. Так глибоко, що на мить ви забудете де самі
знаходитесь і захочете говорити із головними героями однією мовою. Фрамбуазі
у спадок від матері залишилась книга рецептів, у той час, як братам і сестрам
уся ферма і винний погріб. На перший погляд – обділили. Аж ніяк! Поміж
кулінарних рядків спогади мами, які вона так ретельно приховувала від дітей, і
тільки після своєї смерті наважилась зізнатись одній доньці. Цей роман – один
рецепт. І страва, яка вийде наприкінці, залишить вас у літературному екстазі.
“Можливо, тому вона й
передала мені свій альбом, річ, прямо скажемо, не надто цінну, якщо не брати до
уваги особистих позначок і деяких зізнань, приписаних нею на полях поруч із
кулінарними рецептами”.
Девід
Ніколз. Ми.
Інколи
так трапляється, що в одну мить розумієш – твоє життя пішло шкереберть. Із
чоловіком ви абсолютно не підходите один одному, хоча й прожили усе життя
разом. Стосунки із сином жахливі. Здавалося б, кінець…
Ця книга саме про той
переламний момент у житті багатьох людей. Коли здавалося б усе втрачено. Але з
іншого боку, саме зараз останній шанс поборотися за своє щастя. Попри не надто
веселу зав’язку, роман веселий і легкий. Так би мовити, життєвий, де якоїсь
мить кожен упізнає себе.
“- Я ні слова не
сказала про грабіжників. Я сказала, що напевно наш шлюб себе вичерпав. Дуглас,
мабуть, я хочу тебе залишити.
Я залишився сидіти на краю ліжка”.
Марк
Лівін. Бабине літо.
Дитинство
тільки з першого погляду безтурботне. Із перших рядків книги нам так і
здається, адже що може хвилювати 10-ти річного хлопця?
Історія Ждана тим і
примітна. що через призму дитячих міркувань, аналізу того, що коїться навколо
ми бачимо дорослішання. Звичайно на те були свої причини – розлучення батьків. Це
весела і водночас трагічна історія одного літа…
“Бува, отак якусь
дрібничку знайдеш і потім довго-довго нею тішишся. Навіть більше тішишся, ніж
чимось великим”.