Показ дописів із міткою Леся Українка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Леся Українка. Показати всі дописи

понеділок, 26 лютого 2024 р.

 

Леся Українка: біографія та цікаві факти

 


25 лютого 2024 року, – 153 роки з дня народження відомої української письменниці Лесі Українки (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач). Це одна з найвизначніших постатей нашої культури. Попри складну долю, мужня жінка знаходила натхнення та створила геніальні поетичні, прозові й публіцистичні твори, а також професійно перекладала світову класику. 

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському. В дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі "Зоря" було опубліковано два вірші ("Конвалія" і "Сафо"), під якими вперше з'явилось ім'я – Леся Українка.

Леся народилася в заможній, поміщицькій родині спадкових дворян. Її батько – Петро Косач, нащадок козацько-старшинського роду. Він був правознавцем, державним службовцем, який дослужився до дійсного статського радника (це високий чин, зараз можна порівняти з генералом-майором). Петро приятелював із Михайлом Драгомановим. Завдяки цій дружбі, познайомився із молодшою молодшою сестрою Драгоманова й потім із нею одружився. У шлюбі народилися 6 дітей: 2 хлопчиків і 4 дівчаток.

Мама Лесі Українки – Ольга Драгоманова-Косач увійшла в історію як відома письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала для своєї талановитої доньки першою наставницею, яка навчала її віршувати, знайомила з найкращими творами світової літератури, а згодом – допомагала видавати вже власні твори Лесі.  Іншою людиною, яка суттєво вплинула на формування світогляду Українки, став Михайло Драгоманов. Змушений стати політичним емігрантом, він виїхав із російської імперії спочатку до Швейцарії, потім – до Болгарії. Упродовж останнього року життя Михайла Леся перебувала з ним у Софії.

Перший вірш, який називався “Надія”, Леся написала в 9 років, перебуваючи в Луцьку. Він написаний під враженням від звістки про арешт і заслання її тітки, молодшої сестри батька – Олени Косач. Перші опубліковані твори Лесі з’являються в тринадцятирічному віці в галицьких часописах, тобто в Австро-Угорщині. За однією із версій, саме тому в 1884 році народився псевдонім – Леся Українка. За іншою версією псевдонім з’явився під впливом Драгоманова, який часто підписував свої твори “Українець”.

1884 року Леся почала активно писати вірші: “Конвалія”, “Сафо”, “Літо краснеє минуло”. Перша збірка поезій “На крилах пісень” виходить друком 1893 року у Львові за сприяння Івана Франка. У збірці є зразки пейзажної та інтимної лірики. У 1899 році вийшла друга збірка – “Думи і мрії”. У поезіях порушено теми героїзму, митця і суспільства, лицарської  відваги.


У 1905 році письменниця пише драматичну поему “У катакомбах”. У 1907 році написані твори “Касандра”, “На руїнах”, далі працює над творами “У пущі”, “Руфін і Прісцілла”. У 1907 році написана “Блакитна троянда” – історія про життя української інтелігенції.

Вершиною творчості Лесі Українки вважають драму-феєрію “Лісова пісня”, яку письменниця написала за 10 (за іншою версією – 12) днів у Кутаїсі. Невдовзі після цього мисткиня завершує драму “Камінний господар” із власною інтерпретацією образу Дон Жуана.

Уся творчість Лесі Українки пронизана мотивами волі, боротьби, служіння високій меті. Ліричним героєм її творів і сильна духом особистість, яка шукає розв’язання актуальних суспільних і філософських проблем. Здебільшого роботи Лесі Українки публікувалися за кордоном – у Берліні, Дрездені, Відні, Празі. Попри те що, рано почала публікуватися, Леся Українка майже 15 років не одержувала гонорари за свої твори.

        


  В особистому житті мисткині були свої драми і трагедії. Нещасливе кохання до Нестора Гамбарашвілі, потім – до Сергія Мержинського. Із Сергієм вона познайомилася у Ялті 1897 року. А в 1901 році Леся їде до Мінська, щоб доглядати за хворим на туберкульоз коханим. Два місяці вона провела біля його ліжка і, саме в цей час, за одну ніч написала знакову драму “Одержима”. Мержинський помер у неї на руках.

 Є багато припущень про роман Лесі Українки з Ольгою Кобилянською, але немає жодних прямих підтверджень існування такого зв’язку. Усі подібні твердження є лише припущеннями, які походять із власних інтерпретацій літературознавців і журналістів.

1907 року у 36-річному віці Леся вийшла заміж за Климента Квітку – музикознавця, збирача фольклору, який був молодше за неї на 9 років. Квітка брав активну участь у державотворенні України, у створенні Української академії наук, став одним із найвидатніших музикознавців світу. Пройшов репресії в сталінські часи.

Леся Українка померла від туберкульозу в 1913 році, віддавши своє життя боротьбі за українську національну ідею та культуру. Вона була лише 42-річного віку, але залишила по собі незабутній слід у світовій літературі та історії України.

 

Пропонуємо ознайомитися з 10 цікавими фактами про Лесю Українку:

 ●У дитинстві Леся була найбільш близька зі старшим братом Михайлом. У них навіть було спільне ім’я, яким їх називали в родинному колі – “Мишолосіє”.

●Леся почала читати дуже рано – у 4 роки, а в дев’ятирічному віці написала свій перший вірш.

●Леся не ходила до школи, бо її мати не хотіла російського впливу на свою доньку. Її освітою опікувалися родичі і приватні педагоги.

●Леся Українка вміла грати на фортепіано. Спочатку її навчала тітка Олена, а потім дружина Миколи Лисенка – піаністка Ольга Липська.

●У 19 років письменниця написала перший підручник про історію східних народів українською мовою. Михайло Драгоманов допомагав їй у створенні “Стародавньої історії східних народів”. Він давав їй методичні рекомендації, надсилав праці із цієї теми німецьких і французьких авторів.

●Леся Українка перекладала твори Байрона, Шекспіра, Міцкевича, Гюго, Гейне, Гомера.

●Генійка добре малювала. Вона любила зображувати море. Але, на жаль, збереглася лише одна її картина – “Мати й дитина”.

●Поетеса висловлювалася щодо росіян. Вона вважала, що “братні народи” є просто сусідами”, які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо.

●Іван Франко називав Лесю “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.

Похорон письменниці проходив під наглядом жандармів. Влада боялася, що ця подія перетвориться на український мітинг. Людей було так багато, що довелося зупинити рух трамваїв. Труну Лесі Українки несли 6 жінок: її подруги та відомі українські діячки.

За творами письменниці створено понад 10 фільмів, мультфільм, понад 20 вистав, 4 радіовистави, 5 радіокниг, 5 пісень. До 145 річниці від дня народження Лесі Українки компанія Google навіть створила святковий дудл (логотип пошукової системи) за мотивами її легендарної “Лісової пісні”. Про неї зафільмовано 11 документальних стрічок.

 

 

 

середа, 24 лютого 2021 р.


 
25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали  цікаві факти про видатну українку




  • Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.

  • Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш “Надія”. За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

  • До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.

  • Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

  • У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник “Стародавня історія східних народів”.

  • Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії – Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

  • Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

  • Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів “промінь”, “напровесні”, а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — “мистецтво”.

  • Лірична сповідь Лесі Українки “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…” присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого була створена геніальна “Одержима”. Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.

  • Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала.

  • За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була “єдиним мужчиною в нашому письменстві”. Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку.

  • За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

  • Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.
  •  

*   

понеділок, 25 лютого 2019 р.


25 лютого – 148 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку.
1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.
2. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.
3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.
4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).
5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.
6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.
7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.
8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.
9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.
10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.
До дня народження знаної письменниці та поетеси пропонуємо підбірку її найвідоміших цитат:
Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
З рук смерті люди дістають безсмертя.
Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
Краса – змагання до досконалості.
Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Неволя ще мерзотніша, коли вона добровільна…
Чия правда, того буде й сила!
Без надії сподіваюсь.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!