20 листопада – Всесвітній день дитини.

 

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію прав дитини. Декларація була розроблена англійкою Еглантін Джебб. Вона складалася з п’яти основних принципів, спрямованих, зокрема, проти дитячої праці і рабства, торгівлі дітьми та проституції неповнолітніх. Асамблея закликала своїх членів керуватися положеннями декларації з метою захистити дітей і поліпшити їх добробут.

Оригінал документа зберігається в міському архіві Женеви. Він підписаний делегатами Асамблеї, зокрема, Еглантін Джебб, Януша Корчака, Гюстава Адора, колишнього президента Швейцарської Конфедерації.

Десять принципів, сформульовані у документі, покликані забезпечити добробут і благополуччя усіх дітей. Вказані у Декларації права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків.

Як відзначається свято?

Цей день потрібно проводити весело і цікаво і дітям, і батькам – знайомитися з новими людьми, грати, їсти солодощі, отримувати подарунки і насолоджуватися життям. В день дитини влаштовуються концерти, фестивалі, співаються пісні, звучить музика, літають повітряні кульки. Виручені кошти від усіх заходів, звичайно ж, йдуть на

благодійність.

Небайдужі люди збирають іграшки та одяг, які стали непотрібними для виросли діток, і дарують дитячим будинкам або малозабезпеченим сім’ям. Існує безліч організацій, які можна віднести речі в хорошому стані, вони обов’язково стануть в нагоді іншим дітям. У деяких містах у цей день торгові компанії жертвують частину виручки в фонди і лікарні. 

А світові знаменитості влаштовують благодійні концерти. Це свято дитячого щастя й світового порозуміння. Щоб дитина виросла доброю людиною, у нього має бути щасливе дитинство.

У великому місті святкують день дітей дуже урочисто, у святі беруть участь меценати і держструктури. Прямо з ранку на вулицях ходять нарядні діти з квітами та кульками в руках. На площах влаштовують творчі конкурси з хорошими призами. Діти колективно відвідують зоопарки.

В цей день, а добре б і в інші теж, кожна дитина повинна відчувати себе потрібною і щасливою.

Всесвітній день дитини відзначається вже понад півстоліття по всьому світу. Це день братерства всіх дітей, розуміння, любові. Цілі свята спрямовані на добробут всіх дітей, щоб їх права дотримувалися, щоб вони жили щасливо, мали турботливих батьків і виросли достойними людьми.

Свято – це не тільки ряд розважальних заходів для дітей та батьків, які викликають бурю радості і море вражень. Це ще і різні акції, спрямовані на дотримання дитячих прав, поліпшення становища дітей, благодійні вечори, кошти від яких вручаються дитячим будинкам, лікарням. Святкування дня дитини звертає увагу на нагальні проблеми сучасного дитячого світу, а їх чимало. На різні заходи в цей день слід ходити з дітьми, щоб вони з раннього віку розуміли, що потрібно дбати про тих, хто народився в проблемній чи малозабезпеченої сім’ї, формували такі якості, як доброта і чуйність.

Кожен рік у світі помирають 11 мільйонів малюків, які не дожили і до п’ятирічного віку, десятки мільйонів дітей мають проблеми у фізичному і розумовому розвитку, у них немає можливості дорослішати, розвиватися і повноцінно жити. Так не повинно бути, адже діти – майбутнє кожного міста, країни, світу в цілому.

Дитячий фонд організації об’єднаних націй проводить роботу з питань здоров’я дітей від народження до юного віку. Конкретні кроки спрямовані на те, щоб забезпечити вагітних жінок необхідним наглядом досвідчених лікарів протягом всього періоду виношування, а також під час пологів; на знаходження можливостей для будь-якої сім’ї впоратися з багатьма хворобами самостійно, перебуваючи вдома; консультування з питань високого рівня охорони здоров’я.

Особливу увагу фонд приділяє тому, щоб діти, які втратили батьків, мали можливість отримувати правильний догляд і таку ж самодостатню життя і щасливе майбутнє. Вони, як ніхто інший, потребують підтримки і опіки. Це такі ж діти, вони нічим не повинні відрізнятися від тих малюків, яким пощастило мати батьків, адже їх вини у такому дитинстві немає.

Країни-члени ООН, що займаються боротьбою з дитячою смертністю, покращують обслуговування медичних установ, систематично підвищують рівень освітніх установ.

Спеціальний фонд ЮНІСЕФ надає хворим дітям матеріальну підтримку, містить дитячі будинки і притулки, проводить профілактику дитячого неблагополуччя, приймає заходи щодо зниження масштабів бідності.

Конвенція зобов’язує держави забезпечити дітям щасливе і благополучне життя, їх права повинні бути дотримані. Головний закон Конвенції – визнання дітей повноцінними і повноправними особами.

У батьків багато завдань – забезпечити дитину нормальними умовами для розвитку і здоров’я, дати йому гарну освіту, навчити тому, що стати в нагоді в житті, виховати характер, любов до навколишнього світу і людям, прагнення до прекрасного, вивести його у доросле життя підготовленим і таким, що відбувся. Однак не всі розуміють ці завдання. А хтось просто не помічає проблем чи вважає їх необгрунтованими і не вартими їх часу і сил. Але ж суспільство має бути здорово і духовно, і фізично, а це можливо завдяки пріоритетним завданням держави і самого народу. Тому і з’явився такий свято, він звертає погляди очей і сердець на дитячі проблеми і допомагає робити світ кращим. Зараз Всесвітній день дитини відзначають 145 країн.

На даний момент поширений дитячий травматизм на дорогах. Це відбувається з-за банального недотримання правил дорожнього руху, порушують їх як водії, так і самі діти. Освітні установи відіграють особливу роль у засвоєнні правил безпеки дітей на дорогах. Цьому питанню присвячується маса акцій, заходів, навчань. Дитина зобов’язаний засвоювати всі закони дорожнього руху, щоб бути в безпеці. Регулярно потрібно нагадувати і роз’яснювати ПДР дитині, пояснювати, наскільки це важливі знання в житті кожної людини. Якщо водії і пішоходи будуть відповідальні за свою поведінку, то дороги стануть безпечними.

Проблема дитячої наркоманії не менш жахлива і актуальна, ця страшна хвороба поширюється з неймовірною швидкістю. Батьки та держава повинні захищати дітей від цієї загрози, не дозволяти дитині вплутуватися в погані компанії, зайняти його цікавою справою, хобі, виховувати здорові звички, щоб навіть думок спробувати якусь травичку не було.

Жорстокість сьогодні є звичайною справою, навіть серед дітей. Багато в чому вони беруть приклад з батьків, сусідів, просто перехожих і чомусь хочуть стати такими ж. Щоб такого бажання не виникало, з ранніх років слід пробуджувати в душі дитини гуманність, співчуття, розуміння, співпереживання. Це завдання батьків, вихователів, вчителів. І не потрібно забувати про себе, адже дорослі цілком способи подавати добрий приклад дітям хоч кожен день.

Безмежно сумна проблема сьогоднішнього суспільства – покинуті діти. Причин такої неадекватної поведінки батьків може бути безліч. Держава має створити для цих малюків гідні умови існування, тут дуже важлива робота дитячих психологів, потрібно дати відчути дитині, що незважаючи ні на що він може прожити щасливе життя.

Винаходи і фантастичні технології, які передбачили письменники.

Хороші письменники-фантасти вигадують світ майбутнього, а геніальні його пророкують. Завдяки вмінню передбачати розвиток технологій автори наукової фантастики за десятки і навіть сотні років передрекли появу інтернету, атомної бомби, біонічних кінцівок та інших винаходів, якими користується сучасна людина.Ми вирішили дізнатися, які автори і коли описали у своїх творах звичні нам сучасні технології.

 Навушники. Рей Бредбері. 451 градус за Фаренгейтом (1953)

У своїй антиутопії “451 градус за Фаренгейтом”Рей Бредбері описував світ майбутнього, і однією з його вигадок були мініатюрні “черепашки“ (з ними не розлучалася дружина головного героя), які можна вважати прототипом навушників-вкладок. Справжні навушники з’явилися тільки через 26 років після публікації роману.У цьому ж романі Бредбері описує величезні телевізори з пласким екраном, які замінили стіни, і пристрої, що нагадують банкомати.

 Відео виклик. Хьюго Гернсбек. Ральф 124с 41+ (1911)

На обкладинці роману “Ральф 124с 41+”, який написаний Хьюго Гернсбеком у 1911 році, красується одна з передбачених ним технологій – сеанс відеодзвінка. Дія роману розгортається у 2660 році. Героїня використовує портативний пристрій під назвою телефот. За часів публікації, звичайно ж, це здавалося чистою фантастикою, але сьогодні відеозв’язок став таким же звичним, як тостер.Хоча Гернсбека складно назвати геніальним письменником, він завжди робив ставку саме на те, щоб показати читачеві світ майбутнього на основі розвитку сучасної науки, а не доставити естетичну насолоду красним письменством.

 Атомна бомба. Герберт Уеллс. Звільнений світ (1914)

Герберта Уеллса можна сміливо вважати рекордсменом за кількістю передбачених винаходів і явищ: лазерний промінь, посудомийна машина, мультиварка, відеомагнітофон, платні швидкісні траси, доставка їжі, робота вдома, висадка людини на Місяць. Але найстрашнішим його пророкуванням стала поява атомної бомби у романі “Звільнений світ”. Навіть сам термін “атомна бомба” належить Уеллсу. Письменник був настільки захоплений думками про те, куди може завести людство технічний прогрес, що в 1901 році випустив книгу “Передбачення”, яка, на подив видавців, розійшлася навіть більшим тиражем, ніж художні твори.

 Кредитні карти. Едвард Белламі. Погляд назад (1888)

Перші карти з’явилися в 1962 році, а Едвард Белламі передбачив їх появу в романі “Погляд назад”, написаному в 1888. Дія соціалістичної утопії розгортається в 2000 році, отже автор ще й вгадав з епохою поширення карток.

А ще “Погляд назад” вперше описує супермаркети, які можна вважати ще одним здійсненим пророцтвом Белламі.

 Антидепресанти. Олдос Хакслі. Прекрасний новий світ (1932)

“Соми грам – і нема драм”, – пише Олдос Хакслі в романі “Прекрасний новий світ”. Сома – таблетка для підняття настрою. Їх приймає кожен герой моторошно-правдоподібної антиутопії. Можна вважати, що Хакслі передбачив не лише появу антидепресантів, але і в цілому окреслив напрямок розвитку фармацевтики під гаслом “Щоб бути здоровим, потрібно обов’язково приймати якісь таблетки”.

 Електронна книга. Дуглас Адамс. Автостопом по галактиці (1979)

Путівник для подорожуючих автостопом по галактиці – класична електронна книга, яку описав Дуглас Адамс у 1979 році. Що цікаво, коли Адамс обговорював ідею путівника з колегою і другом Нілом Гейманом, той впевнено заявив, що якщо електронні книги коли-небудь з’являться, то стануть вироком для паперових. Дуглас Адамс заперечив, що паперові книги як акули, які існували ще до динозаврів і продовжують жити тому, що немає нічого кращого, ніж бути акулою.А ще в серії “Автостопом по галактиці” наводиться образ технології моментального перекладу, правда, у вигляді інопланетної рибки.

 Інтернет. Марк Твен. З “Лондонської Таймс” за 1904 рік (1898)

У 1898 році Марк Твен написав невеличкий твір “З” Лондонської таймс “за 1904 рік”, в якому був присутній винахід, названий автором телеелектроскопом. Винахід являє собою телефонну систему, яка служить для створення всесвітньої мережі обміну інформацією і дозволяє людям стежити за життям і досягненнями одине одного незалежно від місця, в якому вони живуть. Ну як, хіба не нагадує інтернет і соціальні мережі?

 Мобільний телефон. Олександр Бєляєв. Боротьба в ефірі (1927)

“Боротьба в ефірі”, написана Олександром Бєляєвим у 1927 році, вражає точністю деталей і докладним описом технологій майбутнього. У романі можна зустріти звичні для нас, але фантастичні для тих років технології: величезні телевізори, розумні будинки і навіть мобільні телефони. В інших своїх романах Бєляєв також передбачав появу аквалангів, розвиток пластичної хірургії, забруднення атмосфери, розробку безпілотників та багато інших технології.

 Біонічні кінцівки. Мартін Кейдін. Кіборг (1972)

 “Кіборг” Мартіна Кейдіна – це історія про людину, чиї органи після пошкодження замінюють механічними приладами. Головному герою пересаджують кілька ніг і рук та навіть вставляють механічне око. Це перший повний опис біонічних кінцівок, які сьогодні активно застосовуються в медицині. А з часу написання роману до першої успішної пересадки біонічної руки залишався ще 41 рік.

 Тривимірний проектор. Френк Герберт. Дюна (1965)

3D-проектор ще складно назвати повсякденною або хоча б звичною технологією, але він вже існує. А в романі “Дюна” голограми з’явилися ще у 1965 році. В цьому ж циклі книг Герберт згадує й інші винаходи, які або повністю передбачили нинішні технології, або частково: паракомпас, масляні лінзи, ядошукач, силова підвіска та інші.