понеділок, 19 лютого 2024 р.

 

Книги про минуле і майбутнє.

Наша сучасна історія не може існувати без занурення в минуле. Ми повинні його знати і не забувати. Без розуміння цього ми так і житимемо в чужій реальності. Ну і звичайно мріяти про майбутнє. Лише активна праця на перемогу і  робота, і думки про це, якнайшвидше доставлять нас до щасливого майбуття. Про це  і наші книги, які ми пропонуємо для вас.

Живка Зоряна. Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор.  – Л.: Свічадо, 2023

Ця дитяча, здавалося б, книжка насправді про цілком доросле життя її малих героїв. Як їздили до баби в село, як забороняли кидати хліб на землю і не доїдати з тарілки. Щоправда, “лихі люди”, які прийшли забирати хліб в історії Зоряни Живки “Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор” це досі не “комуняки” чи “москалі”, як закидатимуть авторці, утім, книжка все ж таки для малят. І тим не менш, малята різні бувають – можна було би й спробувати хоч раз у цьому жанрі назвати речі своїми іменами. Зрозуміло, що були й не лише москалі, але й свої, партійні, але їх вже не люди, Бог карав. “Прибіг він якось до матері, увірвався в хату, схопив її за свитку й трясе: “Скажи, відьмо, чого в тебе діти вже скільки місяців хліба не нюхали й живі-здорові, а мої попухли й лежать колодами?” Ми на печі принишкли – страшно: дядько, мов той ведмідь у кожусі, а мати худа, зморена, в латаній свитині. Мати стала, ставно так, аж виросла наче, подивилася йому в очі та й каже: “Бо мене Бог на світі держить! Бог і правда! “ І він якось ізнишк тоді, ніби й поменшав, розвернувся та мовчки пішов…” Ну, а так, звісно, книжка, будучи побудована на родинних переказах, створена на допомогу батькам і педагогам, бо порушує важливе питання: як говорити з дітьми про національну трагедію – Голодомор і колективізацію.

 

Волинська Вероніка. Екзистенція. – К.: Фенікс, 2023

Попри досить різні історії  героїв, три повісті у збірці “Екзистенція” Вероніки Волинської об’єднані темою мандрів у часі та просторі та найголовнішої мандрівки у житті кожної людини – подорожі до себе. Так, може здатися, що герой першої повісті, яка дала назву всій збірці, живе потрійним життям. Як журналіст-фрилансер Тит вдень пише статті для мережевих видань про дослідження супутника Титан, вночі грає у комп’ютерну гру, де б’ється із навалою зомбі, а після бачить химерні сни. І все це відбувається в часи кліматичного катаклізму – надзвичайно холодна зима призвела до змін у соціальному житті та до появи кліматичних біженців; кордони південних країн закриті, десь випробовують кліматичну зброю. Проте для інтроверта Тита найважливіше знов відшукати себе, адже його засмоктує екзистенційна криза. Розраду дає спілкування по скайпу з дівчиною на ім’я Андромеда, в яку він закохався. А також спілкування у дивних мандрівках-снах із відомими постатями з різних часів, як-от із Альбером Камю, автором культового роману “Сторонній”. “– Я не знаю, як бути, – зізнаюся я. – Гадаю, що знаєш. Щоб повернутися до життя, абсурд слід подолати. – Як? – Зробити стрибок…”. Щодо стрибків – це, крім першої повісті, дійство в якій щоразу прискорюється, стосується решти двох текстів у збірці. У повісті “Кванто”, де описується наше майбутнє з переміщеннями свідомості в минуле, історик мистецтва Антон Саган вирушає у подорож до середньовічного Парижа. Звідки мандрує до Кванто, подорож до якого описано у “Квантовій трагедії” місцевого поета Дантуса. А повість “Фуга” з цієї фантастичної збірки – взагалі про суцільні переміщення під дією спеціального препарату, під час яких головний герой (чи героїня?), бажає припинити стрибання тілами і хоче залишитись в якомусь одному. Чи вдасться героям усіх трьох повістей відшукати шлях до себе, до розуміння своєї природи і свого місця у Всесвіті?

 
Докінз Річард . Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію. – К.: Лабораторія, 2023

Ця книжка відомого популяризатора науки – дослідження історії польотів від міфічного Ікара, якому так і не вдалося підкорити небо, вимерлих птахів-гігантів до сучасних літальних апаратів. Тож, знов-таки, через науку, ідеї та уяву у дослідженні Річарда Докінза “Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію” маємо справжній виклик гравітації і відкриття секретів про те, як природа і людина навчилися долати силу тяжіння і підніматися в небо. Таким чином, перед нами повна історія польотів, яка пояснює, як живі істоти піднялися в небо і надихнули людей на власні надзвичайні подвиги. Також у книжці порівнюються походження та механізми, які дозволяють здійснювати політ штучним літальним апаратам, таким як літаки, гелікоптери та повітряні кулі, та тваринами, які навчилися літати завдяки еволюції. Адже людство навчилося літати завдяки своєму розуму, про що зокрема свідчить наявність у нашому житті парапланів, літаків, гелікоптерів, ракет і навіть реактивних ранців, завдяки чому польоти сьогодні цілком реальні. Ми пройшли настільки довгий шлях, що тепер можемо навіть невагомо літати в космосі. “Здається, що літання – це надзвичайно корисна здатність, придатна для найрізноманітніших речей, – нагадує автор і тут-таки запитує: – У такому разі ви можете запитати, чому всі тварини не літають? А точніше, чому багато тварин вирішили зайти так далеко, що втратили свої чудові крила, які колись мали їхні предки? Наука дає змогу подорожувати в часі, чи то вперед у компанії Всесвіту, що приголомшливо розширюється, чи то назад через уламки щойно народженої Сонячної системи до початку самого часу. Політ – це втеча від гравітації у третій вимір, і так само наука — це втеча від сірої нормальності повсякдення, яка відкриває шлях до захмарних висот фантазії. Тож розправмо крила та погляньмо, куди вони нас віднесуть”.

Євстратенко Анастасія. Ніж у рибі. – К.: Прометей, 2023

Ця книжка – про майбутнє, а саме – про 2028 рік, коли вже декілька сезонів школярів розподіляють у навчально-розважальні центри, щоб ті нарешті змогли спокійно відвідувати заняття та грати разом у дозволені ігри. В них жодної небезпеки для вихованців, жодних ризиків. Однак головним героям цієї історії є замало дозволеного і вони завзято шукають собі пригод. Таємний хід відкриває їм підвал, в якому загадковий вчений досліджує тунелі часу і йому якраз дуже потрібні піддослідні. Чи зможуть друзі разом із чумаками побороти Вологолове чудовисько, яке відлякує відвідувачів корчми? Чи зможуть знайти того, хто вбиває археологів та краде скіфські курильниці? і головне, чи зможуть вони повернутись назад, у свій час? Але для початку треба з нього вибратися у дивовижний світ. “- Пароль? – запитав голос із віконця у залізному паркані. – Ніж… – почала відповідати смаглява дівчина в чорній куртці, але її перебив той самий голос. – Тихо! Зробіть так, щоб шпигунка не почула. – Слоне, будь ласка, затули їй вуха, – попросила смаглявка свого напарника. Патлатий світловолосий хлопець у схожому темному одязі стиснув голову іншої дівчинки, що стояла поряд з ним. Очі в неї були зав’язані шматком пожовклої тканини, від якої ще й смерділо затхлим супом. Дві світло-русі косиці похнюплено визирали з-під пов’язки. Одяг у шпіонки був весь білий, на відміну від вбрання її стражників. Смаглявка, упевнившись, що Слон зробив усе як слід, чітко, але тихо вимовила: – Кажу пароль: ніжу рибі! Дверцята з тріскотом відчинились, і чорно-біла компанія з трьох осіб – вартовий залишився на посту – попрямувала до входу на напівзруйнований автомобільний завод”.

 

 Рапі Рональд М. Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків. – Житомир: Морфеус, 2023

Щодо виходу цієї книжка варто, мабуть, насамперед згадати, як було у нас донедавна із ставленням до дітей? Адже вони боялися всього – темряви, страховиськ під ліжком, а також, погодьмося, батьків. “Якщо загубиш рукавички, додому можеш не приходити!” – доводилося чути? Або взагалі: “Лікарю, не кажіть мамі, що я вмираю, бо вона сваритиметься! “ Зараз не так, зараз “боюсь померти без тебе” кажуть зазвичай діти, полишені на хвильку мамою біля крамниці. Сподіваємось, книжка Рональда М. Рапі “Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків” закріпить цю тенденцію. Бо якщо фобії призводять до повторюваної поведінки дитини, – це вже стає реальною загрозою. Крім того, задавнюючись, такі негативні прояви можуть даватися взнаки ще й у дорослому віці. Ось чому в книжці цього автора маємо випробувану програму подолання дитячої тривожності. Її розробники – визнані західні професіонали, які мають багаторічний досвід у клінічній психології, практичні кейси лікування тривожності, панічних атак, обсесивно-компульсивних розладів. Таким чином, книжка є дієвим порадником для батьків, які мають дітей із такими проблемами, а також буде корисною всім, хто цікавиться практичною психологією.

 

вівторок, 16 січня 2024 р.

 

День дітей-винахідників

Одного разу одинадцятирічний хлопець на ім’я  Френк Епперсон, випадково залишив на вулиці стакан з лимонадом. Була зима і день був морозний. Згодом це зробило його дуже багатим. Вранці хлопчик природно знайшов свій забутий стаканчик замерзлим, але від цього не менш цікавим. Це, незвичайне для нього тоді відкриття, свого часу стало початком створення “фруктового льоду”, коли у 18 років йому прийшла в голову ідея випускати заморожений лимонад.

Протягом всієї історії людства винахідливість підростаючого покоління, особливо дітей, не раз заслуговувала пильної уваги. Це не дивно, адже їх погляд на звичайні для нас об’єкти та ситуації, ще зовсім незвичайний. Вони цілком можуть помітити те, що нами, з тієї чи іншої причини, просто проігноровано. Діти - відмінні винахідники.

Наприклад, перший батут винайшов 16-ти річний хлопець на ім’я Джон Ніссен з Айови в 1930-му році. Одного разу він вирішив натягнути брезент армійського зразка за допомогою гумових амортизаторів на залізний каркас, щоб просто пострибати на своє задоволення. Чому про це не подбали ті, які називають себе дорослими?

З огляду на незаперечні факти дитячої винахідливості, в міжнародному середовищі виникла ідея щорічного проведення Дня дітей-винахідників. Датою цієї календарної події, за даними проекту DilovaMova.com, була обрана дата народження Бенджаміна Франкліна - 17 січня. Він народився в неділю, 17 січня 1706 року в Бостоні, штат Массачусетс, який був тоді британською колонією. Нам він відомий більше, як один з батьків-засновників Сполучених Штатів Америки, якого ви бачите на сто доларовій купюрі валюти США.

Цікаво, що Бенджамін Франклін був єдиний з батьків-засновників, який скріпив своїм підписом всі три найважливіших історичних документа, що лежать в основі такої незалежної держави, яка сьогодні є Сполучені Штати Америки. Це Декларація незалежності США, Конституція і Версальський мирний договір 1783 року, формально фіналізуючий війну за незалежність від Великобританії тринадцяти британських колоній в Північній Америці.

Звичайно ж він не відразу став знаменитим американським політичним діячем, дипломатом, енциклопедистом і письменником. З дитинства Бенджамін Франклін був досить винахідливий, що не могло не відбитися і на його успішній кар’єрі. Наприклад, саме він став одним з розробників дизайну Великої печатки США.

Коли йому було 12 років, він придумав собі пристосування для більш швидкого плавання, винайшов ласти. Йому належить один з патентів на крісло-гойдалку і економічну малогабаритну піч для будинку, що отримала назву піч Франкліна. У більш зрілому віці саме він, для електрично заряджених станів, запропонував позначення «+» і «-», висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував справжнє «електричне колесо», яке оберталося під дією електростатичних сил.

Дитяча винахідливість чудова. Наприклад, в 1824-му році хлопчик 15-ти років на ім’я Луї Брайль, чий батько був звичайним шевцем, придумав і втілив у життя шрифт для людей з вадами зору та сліпих людей. Цей шрифт названий на його честь - шрифт Брайля. Якийсь Жозеф-Арман Бомбардьє став відомий тим, що в свої 15 років зі старого автомобіля фірми “Форд“ зробив такий вид транспорту, який зараз відомий нам як снігохід. Історія знає безліч прикладів винаходів, в яких діти грали одну з ключових ролей.

Будьте винахідливі!

 

Також радимо прочитати:

 

·         Анастасія Лівочка знайшла спосіб рятувати життя бійців Ця дівчина вигадала одразу два корисних винаходи, якими користуються бійці в зоні АТО. ...

https://shotam.info/visim-vynakhodiv-vid-ukrains-kykh-shkoliariv-iaki-pidkoryly-svit/

·         Валентин Фречка виготовляє папір з опалого листя ...

https://suspilne.media/343038-zakarpatskij-vinahidnik-otrimav-vid-es-25-mln-evro-na-budivnictvo-fabriki-paperu-z-opalogo-lista/

·         Вєста Барілко створила пристрій «Риба керує акваріумом» ...

https://www.radiosvoboda.org/a/29190152.html

·         Ігор Шибка розробив електронні окуляри для незрячих

https://vseosvita.ua/news/15-ricnij-skolar-rozrobiv-elektronni-okulari-dla-nezracih-3085.html

 

 

 

середу, 27 грудня 2023 р.

                                                                      


Міжнародні десятиліття за рішенням ООН:

2014-2024 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх

2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження 2016 – 2025 роки – Десятиліття дій ООН з проблем харчування

2018 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття дій "Вода для сталого розвитку" 2019 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств

2021– 2030 роки – Міжнародне десятиліття Організації Об'єднаних Націй з відновлення екосистем

2021 – 2030 роки – Міжнародне десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку

2022 – 2032 роки – Міжнародне десятиліття мов корінних народів

 2024 – 2033 роки – Міжнародне десятиліття науки для сталого розвитку

 

На державному рівні оголошено:

2018–2028 – Десятиліття української мови (Указ Президента України

No 156/2018 від 31.05.2018 р.)

 

ЄС оголосив:

Валенсію (Іспанія) – “зеленою” столицею Європи

Тарту (Естонія) – культурною столицею Європи

Страсбург (Франція) – Всесвітньою столицею книги

Тренто (Італія) – європейською волонтерською столицею

 

 Відомі події світової історії:

35 років тому резолюцією Генеральної Асамблеї ООН схвалено

“Конвенцію про права дитини” (1989)

40 років від часу заснування американської компанії з виробництва

комп’ютерної техніки Dell (1984)

65 років тому Генеральною Асамблеєю ООН проголошено “Декларацію

прав дитини” (1959)

 

 

2024 року виповнюється:

 Відомі події в Україні:

90 років від часу створення Національної спілки письменників

України (1934)

130 років від часу запуску у Львові електричного трамвая – одного

з найперших у Європі (1894)

150 років від часу створення Всесвітньої поштової спілки – міжнародної

організації, що нині об’єднує 192 країни (1874)

190 років від часу заснування Наукової бібліотеки імені М. Максимовича

Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834)

190 років від часу заснування дендрологічного парку “Тростянець

НАН України (1834)

290 років від часу заснування Нової Січі, останньої Запорозької Січі (1734)

350 років від першого видання Києво-Печерською друкарнею “Київського

Синопсиса”, першого короткого нарису історії України від найдавніших

часів до останньої чверті XVII ст. (1674)

450 років від часу появи першого друкованого в Україні слов’янського

“Букваря”, упорядкованого та виданого І. Федоровим у Львові (1574)

880 років від часу створення Галицького Євангелія, однієї з найдавніших

книжкових пам’яток Київської Русі (1144)

 

Ювілеї письменників:

1 січня

110 років від дня народження Збана́цького Ю́рія Оліфе́ровича (1914-1994), українського письменника, кінодраматурга

 6 січня

190 років від дня народження Руданського Степана Васильовича (1834-1873), українського поета, перекладача античної літератури

 8 січня

145 років від дня народження Васи́льченка Степа́на Васи́льовича (1879-1932), українського письменника і педагога

 9 березня

 210 років від дня народження Шевче́нка Тара́са Григо́ровича (1814-1861), українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча

 13 травня

 175 років від дня народження Панаса Мирного (Рудченка Пана́са Я́ковича) (1849-1920), українського прозаїка та драматурга

17 червня

175 років від дня народження Олени Пчілки (Косач Ольги Петрівни) (1849-1930), української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографки, фольклористки, публіцистки, громадської діячки

25 серпня

100 років від дня народження Загребельного Павла Архи́повича (1924-2009), українського письменника, сценариста, Героя України

 9 вересня

 255 років від дня народження Котляре́вського Іва́на Петро́вича (1769-1838), українського письменника, військового, класика нової української літератури, громадського діяча

10 вересня

130 років від дня народження Довже́нка Олекса́ндра Петро́вича (1894-1956), українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографа

17 вересня

 160 років від дня народження Коцюбинського Михайла Михайловича (1864-1913), видатного українського письменника, громадського діяча, майстра психологічної прози

20 вересня

 95 років від дня народження Світли́чного Іва́на Олексі́йовича (1929-1992), українського літературознавця, мовознавця, літературного критика, поета, перекладача

9 жовтня

120 років від дня народження Бажа́на Мико́ли Плато́новича (1904-1983), українського поета, перекладача, культуролога, енциклопедиста, філософа, громадського діяча

13 листопада

135 років від дня народження Остапа Вишні (Губенка Павла Михайловича) (1889-1956), українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози XX століття

 

 Видатні особистості:

95 років від дня народження Адель Григорівни Гілевич (1929- 1994), української художниці-ілюстраторки

140 років від дня народження Олександра Васильовича Лінецького

(1884–1953), українського архітектора

160 років від дня народження Віктора Валер’яновича Величка

(1864–1923), українського архітектора

160 років від дня народження Михайла Мелетійовича Плохинського

(1864–1906), українського історика, архівіста

170 років від дня народження Олексія Михайловича Іваницького

(1854–1920), фотохудожника

170 років від дня народження Йосипа Абрамовича Маршака (1854–1918),

українського купця, ювеліра, мецената

180 років від дня народження Сергія Олександровича Раєвського

(1844 – після 1922), діяча просвітницького руху, члена (1869–1920) та голови

(1911–1915) Харківського товариства грамотності

180 років від дня народження Єгора Єгоровича Шрейдера (1844–1922),

українського живописця

210 років від дня народження Амвросія Лук’яновича Метлинського

(1814–1870), українського поета, перекладача, етнографа, видавця, педагога

210 років від дня народження Джона Джеймса Юза (1814–1889), британсь-

кого гірничого інженера, засновника міста Юзівка (нині – місто Донецьк)

245 років від дня народження Олександра Дмитровича Засядька (1779–1837), українського винахідника-артилериста, генерал-лейтенанта артилерії

380 років від дня народження Мацуо Басьо (1644-1694), японського поета, майстра коротких хайку

510 років від дня народження Андреаса Везалія (1514–1564), творця

сучасної анатомії як науки, першого, хто дав опис тіла людини, побудований

на докладному анатомуванні

555 років від дня народження Васко да Гами (1469–1524), португальсь-

кого дослідника і мореплавця, який відкрив морський шлях із Європи

до Індії навколо мису Доброї Надії

555 років від дня народження Еразма Ротердамського (1469–1536),

французького богослова, філософа, поета

770 років від дня народження Марка Поло (1254–1324), венеціанського

купця, мандрівника

945 років від дня народження П’єра Абеляра (1079–1142), французького

філософа, теолога, поета

1670 років від дня народження Аврелія Августина (354–430), середньо-

вічного філософа, родоначальника християнської історії

1555 років від дня народження Сократа (469–399 рр. до н. е.),

грецького філософа

1640 років від дня народження Аристотеля (384–322 рр. до н. е.),

давньогрецького філософа, першого науковця-енциклопедиста

 


пʼятницю, 24 листопада 2023 р.

 

Книги-картинки. Що таке Віммельбух?


Книги-картинки корисні для тренування уваги, логічного мислення та уяви. Вони допомагають розвивати мовлення дитини. Поки батьки розповідають про те, що відбувається на сторінках, малеча запам’ятовує нові слова та вчиться вимовляти. “Читання” можна переривати завданнями. Наприклад, попросити дитину знайти на зображенні певного персонажа або порахувати кількість предметів одного кольору. У сучасному світі  такі книги називаються Віммельбухи. У перекладі з німецької Віммельбух це “ілюстрована книга-головоломка”. У ній зовсім мало тексту, а іноді його взагалі немає. Кожен розворот Віммельбуха – велике барвисте зображення, яке складається з найдрібніших фрагментів, героїв, явищ і безлічі сюжетних ліній. Вважається, що жанр з’явився завдяки фламандським художникам Ієроніму Босху та Пітеру Брейгелю-старшому, відомим своїми деталізованими картинами. Їхні роботи надихнули німецького ілюстратора Алі Мітгуча на створення віммельбухів. Перша книга для дітей вийшла 1968 року і називалася “Навколо мого міста”. У ній описувалися сцени із повсякденного життя Мюнхена. Дітям та дорослим так сподобалося розглядати, а не читати, що жанр прижився і залишається популярним досі.



Незважаючи на відсутність тексту, будь-який Віммельбух – довга книга. У ній немає єдиного сюжету. Дивлячись на яскраві розвороти, можна писати стільки історій, скільки дозволить фантазія. Вивчення Віммельбухів більше схоже на гру, тому є чудовим способом провести час усією родиною.

Книга дає масу можливостей проявити фантазію. Можна просто розглядати барвисті сюжети, не вдаючись у подробиці, а можна влаштовувати змагання історій, виконувати завдання на якийсь час і навіть вивчати іноземну мову за допомогою Віммельбуха.

Разом із дитиною можна зробити картинку-головоломку своїми руками. Визначте цікаву йому тему та зробіть фон. Можна намалювати на ватмані карту зоряного неба або надрукувати готовий лісовий краєвид. Потрібні герої та предмети знайдуться на сторінках старих журналів – разом із дитиною вирізайте все, що сподобалося, та приклеюйте на заготовку. У результаті вийде ваш унікальний Віммельбух, з яким можна працювати так само, як із книгою з друкарні.

Як правило, з 6-9 місяців дитина вже може концентруватися на картинці протягом декількох хвилин, поки дорослий розповідає, де котик або куди біжить конячка. У цьому віці основний акцент можна зробити саме на вивчення нових слів. Наприклад, сьогодні ви показуєте і називаєте тварин, завтра – транспорт, післязавтра – рослини і таке інше. Намагайтеся не перевтомити дитину. Якщо він утомився і більше не хоче розглядати картинки, поверніться до гри через пару днів.




У віці 3-х років можна не лише вивчати слова, а й наповнювати мову новими значеннями. Розповідайте про форму та колір предметів, пояснюйте дії героїв, створюйте прості логічні ланцюжки. Наприклад, “Почався дощ, тому всі дістали парасольки”, “Велосипед зламався, тато його лагодить”, “Бабуся йде в магазин, щоб купити молоко”. Це допоможе дитині навчитися розуміти причинно-наслідкові зв’язки та підштовхне її інтерес до вивчення навколишнього світу. Допитливі діти будуть ставити багато запитань батькам. Не відмахуйтеся від них і намагайтеся знаходити відповіді на всі репліки на кшталт “Чому небо блакитне, а ліс зелений?”.



Поступово у малечі збільшуйться обсяг інформації. Вже можна писати довгі історії про героїв книги, робити речення розгорнутими. Розповідати про емоції персонажів, описувати погоду чи природні явища. Доросліші, дитина сильніше втягується в процес. Задавайте діткам запитання, просіть вигадати свою історію, обговорюйте те, що відбувається, – загалом, перетворюйте гру на дискусію.До речі, у цьому віці можна навчати дитину рахувати. Почніть із простого. Наприклад, допоможіть дізнатися, скільки дерев. Згодом вдасться приступити до складніших завдань: “На картинці дві корови і три качки. Скільки всього птахів ти бачиш?”. Навички можна тренувати і після гри з Віммельбухом, наприклад на прогулянці, підраховуючи качок у ставку або голубів на дитячому майданчику.

 

понеділок, 30 жовтня 2023 р.

 

З 4 по 8 жовтня у Львові проходив 30-й міжнародний літературний фестиваль Lviv BookForum. Локація – Порохова вежа – одна із небагатьох збережених до сьогодні фортифікаційних споруд Львова у самому центрі міста. Серед основних тем для обговорення були: як війна в Україні змінить Європу, про імперіалізм та ідентичність, про пропаганду та покарання пропагандистів.  Видавництво Старого Лева поділилося топ-10 своїх книг, які найбільше розкуповувалися читачами.

 

 

Ілларіон Павлюк. Я бачу, вас цікавить пітьма.

Це історія про київського кримінального психолога Андрія Гайстера, якого відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір – серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

Як визначають самі видавці, «Я бачу, вас цікавить пітьма» письменника Іларіона Павлюка – це історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій.

 

Генрі Марш. І наостанок.

Автор цієї художньої книги – нейрохірург із багаторічним стажем, уже на пенсії. Він боровся за людські життя, а тепер сам опинився в ситуації, що може стати його смертним вироком. У своїй книжці він пише про заплутаний шлях від лікаря до пацієнта. Генрі Марш нотує спогади про минуле та розмірковує про справи, які треба завершити. І зараз він більше, ніж будь-коли, зачарований таємницями науки і мозку, красою світу природи та любов’ю до своєї родини.

“Я усе своє життя провів за розгляданням таких медичних сканів. І написання про мозок – це не була хороша ідея, бо я все ще міркував, як лікар. Це люди хворіють, всі інші, а лікар – ні, такий, як я. І я на цій томографії побачив мозок 70-річного чоловіка. Я вже дійшов до того віку, що не люблю дивитися на свої фотографії, і те саме – з томографією. Наш мозок з процесом старіння зменшується і з’являються різні зони, які зазнали ушкодження”, – каже автор.

Тож книжка розпочинається із розповіді про старіння мозку і тіла загалом, чому люди з віком “зношуються”. На цю тему є багато різних наукових теорій. Проте автор не був упевнений, чи достатньо матеріалу для книги. А потім розпочалася пандемія COVID-19. Раптово зайнятий і шумний Лондон цілковито стих, навіть було чутно, як співають птахи. І з одного боку це було дуже прекрасно, а з іншого – дуже сумно, адже вмирали тисячі людей.

“А після пандемії мені поставили діагноз – рак. Я був надзвичайно стривожений, хоч мав справу із раком все своє життя. Але попри страх, я був водночас щасливий, що в мене хороше і повноцінне життя”, – додав британець.

 

Андрій Гудима. 69 спецій для Серця.

Цю книгу написав ресторатор, художник, письменник та воїн 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Андрій Гудима, який загинув у липні в бою під Бахмутом. “Для рідних Андрія, для його друзів та всіх, хто його знав і не знав, “69 спецій для Серця” – це дуже важлива книжка. Це ніби продовження історії автора. Він продовжує жити в тому, що він робив, що після себе залишив. Андрій Гудима був дуже багатогранною людиною і вмів цінувати та смакувати життя. Ця книжка – це невеличкі есеї про спеції, про емоції, які вони пробуджують у людині, доповнені чудовими ілюстраціями Світлани Фесенко”, – розповіла головна редакторка і співзасновниця “Видавництва Старого Лева” Мар’яна Савка.

У цій книзі – кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими – Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив. “Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних”, – переконані видавці. Усе минуще, а Любов – ніколи не перестає і не минає.

 

 

 Кобзар Незалежної України. Блаженніший Святослав про Блаженнішого Любомира.

Ця книга розповідає про шлях Любомира Гузара до Патріаршества УГКЦ, його роль у становленні Української Незалежності, розвитку Церкви після розпаду СРСР, а також про те, як йому вдалося посприяти приїзду Папи Івана Павла ІІ та змінити ставлення світу до України. Це книжка про те, як бути Людиною. Образ Любомира Гузара постає у спогадах його наступника, отця і глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава, які записала й упорядкувала Оксана Климончук. З Блаженнішим Любомиром я познайомилася ще тоді, коли він був главою церкви, – розповідає Оксана Климончук. – Спершу як журналістка, яка прийшла до нього на інтерв'ю. І перша наша зустріч була справді вражаюча. Це було перебування поруч із якоюсь неземною людиною, під час спілкування було дуже легко і світло. Відтоді ми доволі часто спілкувалися на різні теми, записували інтерв’ю.

Вона додала, що згодом, вже після смерті Блаженнішого Любомира, коли працювала над його біографією, їй потрібен був коментар його наступника Блаженнішого Святослава. І під час їхнього спілкування Оксана Климончук зрозуміла, що Блаженніший Святослав дуже добре відчував Любомира Гузара як людину і міг гідно оцінити його значення для церкви і для суспільства загалом.

“Розмова з Блаженнішим Святославом дала мені розуміння, що це матеріал для цілої книжки. Бесіди між нами відбувалися в час епідемії коронавірусу і зазвичай це були онлайн-розмови по Zoom. Книжка була майже готова на початок повномасштабного вторгнення. Та з початком війни я стала військовослужбовицею і вже не могла працювати над книгою. В той час багато людей не могли взятися до звичних їм справ. Та вже через пів року після повномасштабного вторгнення я таки опанувала себе і завершила роботу над книгою”, – розповіла упорядниця книги “Кобзар Незалежної України. Блаженніший Святослав про Блаженнішого Любомира“ Оксана Климончук.

 

Сильвія Плат. Під скляним ковпаком.

 “Під скляним ковпаком” – єдиний роман американської письменниці Сильвії Плат (1932–1963), знаної насамперед як поетка. У романі, значною мірою автобіографічному, описано досвід молодої жінки, яка намагається подолати великий депресивний розлад (так фахівці ретроспективно класифікують її захворювання). Книжка побачила світ 1963 року, через десять років по часу дії та за кілька тижнів до самогубства Плат. Українською роман видано вперше.

У 2019 році роман “Під скляним ковпаком” потрапив до ТОП-100 романів, які надихають. Провідні британські письменники і літературні критики виділили 100 романів, що вплинули на їхнє життя. До списку входили англомовні романи, написані за останні 300 років – сучасні бестселери і переклади, класика для дітей і дорослих. Вони були згруповані за темами, і відображали те, як книги допомагають формувати і впливати на наше мислення. “Під скляним ковпаком” Сильвії Плат був названим серед кращих у темі “Особистість”.

 

Стюарт Ґіббс. Шпигунська школа.

 Стюарт Ґіббс – американський письменник, який написав переважно загадкові та гумористичні книжки, призначені для підлітків. Видавці описують книги цього автора як “веселі, стрімкі” та “розважальні”.

“Шпигунська школа” – також легка, життєрадісна, сповнена доброго гумору книжка, що розповідає про пригоди 12-річного школяра Бена Ріплі, котрий повернувся після уроків додому та побачив у вітальні справжнісінького агента ЦРУ, який запросив його на навчання до Академії шпигунства. У першу ж свою ніч там Бен стає свідком злочину, а тоді дізнається, що він втрапив до чийогось хитрого плану – операції “Полювання борсука”. Хлопцеві доведеться розплутати чимало загадок, пережити викрадення й уникнути небезпек, щоб виявити подвійного агента. Але, на щастя, на допомогу йому приходить напарниця.

 

Енді Шепард. Хлопчик, який вирощував драконів.

Це перша книжка в серії британської письменниці Енді Шепард про Томаса та його дивовижні пригоди з драконами. У саду дідуся юний Томас знаходить дивне дерево із незвичними плодами. Ні про що не здогадуючись, хлопець забирає один плід додому. Яке ж його здивування, коли звідти вилуплюється крихітний дракон! Хто б не мріяв мати найкрутішу в світі домашню тваринку? Та якщо хочете вирощувати драконів, варто знати, у що вплутуєтеся. Бо дракони – то не тільки веселощі та ігри. Тож тепер Томасові доведеться навчитися доглядати за справжніми драконами.


Віталіна Макарик. Кеди в небі

 Це перша книга авторки – молодої журналістки з міста Володимир, у якій вона виписала історію дівчини-восьмикласниці, котра переживає депресію, пов’язану з тяжкою втратою, та вихід із неї за допомогою розкриття свого серця. Віталіна Макарик зауважує, що всі герої вигадані, усі збіги випадкові, але поштовхом до цієї книжки стала реальна історія. Вона “позичила” своїй героїні (та її мамі) власний музичний смак, тож вони слухають Металліку, Хардкіс і Лінкін Парк. “Деякі речі, описані в ній, стали відбуватися зі мною в реальному житті. Не один в один, але доволі схоже”, – говорить авторка.

У житті восьмикласниці Лесі настав час справжніх випробувань, боротьби з болем, образами і новими викликами. Але все може змінитися в одну мить. Червоні кеди – маленький секрет, стіна сили, за якою вразливий підліток відкриває у собі нове вміння – долати шлях без остраху й вагань. Ця подорож може виявитися цікавою та захопливою, бо коли відкриваєш серце й отримуєш багато любові, вона здатна латати найбільші рани.

 

Володимир Вакуленко. Татусева книга.

Це книга письменника, громадського діяча, волонтера Володимира Вакуленка, якого вбили російські військові під час окупації Ізюма на Харківщині. Він – лауреат міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича, лауреат міжнародного конкурсу “Коронація слова”, нагороджений відзнакою “Срібний тризуб” до 20-річчя Незалежності України за літературні досягнення.

Видавництво Старого Лева перевидало “Татусеву книгу”, вперше видану в 2014 році, щоб у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталіка, в якого не залишилося тата, котрий любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому, – зазначила головна редакторка й співзасновниця видавництва Мар’яна Савка. Хоч і не кожен татко пише вірші для своїх малюків, однак читати цю книгу може кожен, бо ці веселі, грайливі віршики написані люблячим татом, Володимиром Вакуленком-К для свого сина. Вірші цікаві, ритмічні, їх легко запам’ятовувати і декламувати. А яскраві малюнки Наталки Гайди можна розглядати годинами і щоразу знаходити щось кумедне й цікаве.

 

 Меґан МакДоналд. Джуді Муді.

Ця серія книг відомої американської авторки дуже полюбилася українським юним читачам, її називали серед найбільш популярних і в 2021-му, й у 2022-му роках. “Серед наших бестселерів є серія письменниці Меґан МакДоналд “Джуді Муді” – фантастично успішна серія книжок, авторка просто впіймала хвилю. Це те, що дітям подобається – про неординарну, з міцним характером, дівчинку й її пригоди; діти чекають наступних книг, бо вони написані легко, з гумором”, – розповідає Мар’яна Савка про цю авторку.

У першій книжці з серії про Джуді Муді на вас чекає знайомство з цією кумедною дівчинкою, у якої частенько змінюється настрій. Він буває хороший, поганий, передшкільний, шкільний – який завгодно. А ще у неї є молодший братик Стінк, найкращий друг Рокі та “заклятий” друг Френк Перл. Вони потрапляють у різноманітні пригоди, вчаться тішитися маленьким і великим радощам. А головне – вони неодмінно подарують усім читачам усмішку.