Легендарна
казка для дорослих Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» була вперше
опублікована в 1943 році і на сьогодні перекладена на більш ніж 180 мов світу.
Здається, немає в світі людини, яка б не знала хлопчика із золотим волоссям, що
живе з трояндою на окремій планеті.
Для тих, хто давно не перечитував цю
по-дитячому зворушливу і мудру казку-притчу, ми підготували 15 кращих цитат,
які допоможуть подивитися на світ одночасно дитячими і дорослими очима. Хоча б
на хвилину.
● Всі
дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.
● Слова
тільки заважають розуміти один одного.
● Це
дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг. І я боюся стати
таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.
● Досить
тільки пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на небо,
де заходить сонце. Варто тільки захотіти.
● Коли
даєш себе приручити, потім доводиться й плакати.
● Зряче
одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.
● Ти
живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.
● Є
таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж
приведи в порядок свою планету.
● Дорослі
ніколи нічого не розуміють самі, а дітей дуже втомлює без кінця їм все
пояснювати і розтлумачувати.
● Ми
відповідаємо за тих, кого приручили.
● –
А де ж люди? У пустелі так самотньо.
– Серед людей теж самотньо.
● У
людей вже не вистачає часу щось дізнаватись. Вони купують готові речі в
магазинах. Але ж немає таких продавців, які продавали б приятелів, і тому люди
не мають приятелів.
● Люди
сідають у швидкі поїзди, але вони вже самі не розуміють, чого шукають. Тому
вони не знають спокою і кидаються то в один бік, то в інший … І все марно.
● Якщо
скажеш дорослим: «Я бачив гарний будинок з червоної цегли, на вікнах герань, а
на даху голубів», – вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба
сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків». І тоді вони вигукують: «Яка
краса!»
● Дорослі
полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з’явився новий друг, вони
ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього
голос? Які ігри він любить грати? Ловить він метеликів? »Вони запитують:« Скільки
йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його
батько?» І після цього думають, що пізнали людину.