понеділок, 9 листопада 2020 р.

 День української писемності та мови: що нам всім треба знати.

     День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль. У цей день зазвичай нагороджують кращих українських літераторів і видавництва, які випускають літературу українською мовою.

    Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопада 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".

У цей день традиційно:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцик;

Цей конкурс проводиться за підтримки МОН. Щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу. Проте цього року через пандемії його можуть скасувати.

  • проводять радіодиктант для українців;

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову.

    Цікаві факти про українську мову

  • Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
  • Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".
  • Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.
  • Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
  • Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
  • Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

Які книжки читати для вдосконалення своєї мови?

 “Гарна мова — одним словом: словник вишуканої української мови” (2015, Тарас Береза)

Автор опрацював найдавніші твори української мови, відібрав із них найцікавіші уживані раніше слова. Та своєю працею доводить, що ми втратили велику частину цікавих виразів і слів. Безперечно, це найцікавіший гід по історії української мови й літератури.


 

“100 експрес-уроків української” (2016, Олександр Авраменко)

Відомий український радіоведучий та борець за популяризацію української мови — розробив ці вправи спеціально для нас. Тих, хто вчиться позбуватись неправильних слів в українській мові й найкраще запам’ятовує інформацію при виконанні практичних завдань.


 “Мова чудова” (2016, Ольга Уліщенко)

Найкращий варіант для дітей, адже книжка написана жвавою мовою. Вміє зацікавити головними героями творів та допомагає легко засвоїти матеріал.

 

“Українська легко! (інфографіка)” (2016, Наталія Клименко)

Книжка про того самого Лепетуна — головного героя сайту Мова — ДНК нації. Ми вже згадували про цей ресурс вище. А книжка також складається у більшості з ілюстрації та стислих правил. Чудовий подарунок тому, хто хоче зробити свою мову чистішою.


“Говорим и читаем по-украински” (2015, Світлана Лукач)

Книжка, яку потрібно було створити вже давно! Довідник для російськомовних людей, які хочуть вивчити українську і не знають з чого почати. Окрім зрозумілої теорії, розподіленої на тематичні блоки, є вправи для закріплення матеріалу.


Вислови відомих людей про значення мови:

 Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).

Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).

Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).

Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).

Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).

… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).

Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Р. В. Емерсон).

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)

Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).

Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебел

 

пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

 Книги для гарного осіннього настрою.


                        Починається сезон дощів, а вечори темні та холодно — саме те що потрібно, аби сховатись у кімнаті з чашкою чаю та цікавою книгою. Тож ми зробили для вас добірку саме таких цікавих книг, які ідеально пасуватимуть до осінньої пори:

                           
  
О. Генрі «Останній листок».

Не можна розпочинати осінні читання, не згадавши про цю розповідь. Вона коротенька — на один вечір, але залишає після смак ще надовго. І навіть якщо ви читали розповідь десятки разів та на пам’ять знаєте, чим вона закінчиться — все рівно слід її перечитати. Аби нагадати собі про те, наскільки дивовижне наше життя, коли у ньому є місце для дружби, самопожертви та глибоких почуттів.

                            


Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих».

Здається, що історій Бредбері вистачає на кожну пору року і яка погода не була б за вікном — завжди знайдеться доречна книжка цього автора. Ця — ідеально пасує до осіннього настрою із присмаком магії. Її варто прочитати тим, хто знаходить місце для чарівних історій, мрій про потойбічні світи і жаги до розгадування таємниць. Рекомендується розповідь до прочитання напередодні Дня всіх святих — Хелоуїна.

                            
Фенні Флегг “Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка».

Багато людей бачили однойменний фільм, але мало хто знає, що він був знятим по чудовій книзі, вартій, аби її прочитали. Головні героїні обговорюють дивовижні історії життя людей, що їх оточують чи оточували. Це історії, котрі змушують інколи сумувати, інколи захоплюватись чи сміятись. Але всі вони — надихають і додають сили, так що цю книгу можна приймати як ліки від осінньої апатії.

                            
Руїс Сафон «Тінь вітру».

Середньовічний готичний роман можна вважати просто уособленням цієї пори року. Тим більше, якщо він написаний автором, котрого порівнюють із королем даного жанру — Умберто Еко. Знайомимось ми з головним героєм, ще коли він зовсім маленьким хлопчиком знаходить магічну книгу, що змінює раз і назавжди його подальше життя. І ми із захопленням слідкуємо за його пригодами, відносинами з людьми, незвичними поворотами долі та магічними епізодами, яких так часто не вистачає у реальному житті.

                            
Крістіан Грендаль «Мовчання у жовтні».

Меланхолія, ліризм, складні метафори — в цій книзі повний комплект всього необхідного для осінньої літератури. Філософських погляд на людські взаємовідносини — відкриває незвичайний погляд на звичайнісінькі речі. І немає кращого часу над цими печами поміркувати, ніж восени.

                            

Скарлетт Томас «Наш трагічний Всесвіт».

Англійські письменники — майстри в питанні атмосферної осінньої прози. І не дивно, адже їх країна здається місцем, де осінь панує увесь рік: дощі та густі тумани, холодне море і вітер, теплі светри та пальто, чай з молоком і старі будинки покриті мохом. Головна героїня роману — письменниця, яка одно разу знаходить книжку, що змінює її життя. Все навколо неї кардинально змінюється, окрім одного — англійської осені.

                            


Діана Сеттерфілд «Тринадцята казка».

Що може ідеально доповнити осінь? Правильно — готичний роман! Спочатку здається, що у вас попереду цілий вечір і його нема чим зайняти. Аж раптом на годиннику третя ночі, а в не можете відірватись він книжки, поки не дізнаєтесь, що далі буде.

                            


Шарлотта Бронте «Джейн Ейр».

Її без зайвих сумнівів відносять до визнаної класики і більшість книголюбів вже давно прочитали цю книжку. Але ж є такі історії, до яких хочеться повертатись щороку. Аби роман отримав відлуння у вашому серці — читати його потрібно саме у осінню пору.

                            

Кеннет Грем «Вітер у вербах».

Класична англійська казка — саме те, що потрібно, якщо ви читаєте у вечері разом із дітьми. Для дорослих така мила історія не буде нудною, а дітям вона стане улюбленою книгою на довгі роки, адже в ній є все те, що ми так любимо у дитинстві. Якщо ваша мета — розвивати у дітей правильний смак до літератури, то ця казка неодмінно має бути у списку до прочитання.

                            

Агата Крісті «Велика подорож».

Королева детективів — такий титул отримала письменниця і це те, що про неї знають всі. Та життя Агати Крісті не пройшло за письмовим столом, у написанні ідеальних історій. Окрім них було же безліч пригод, серед яких і одна з найбільш величних — навколосвітня подорож. В основі книжки — записи, які Агата Крісті робила під час мандрівки по Африці, Австралії, Новій Зеландії, Гаваях, Канаді. Окрім цих розповідей про світ, захоплює те, наскільки бурхливе, насичене, дивовижне життя прожила авторка.

                            
Розамунде Пілхер «Кінець літа» і «Сніг у квітні».

Осінь не залежить від погоди за вікном. Ви можете наділити її теплом, затишком і лише приємними емоціями. Як? Просто вибрати, яку із цих двох книжок читати першою. Сторінки їх пронизані теплими сімейними історіями, ностальгією та глибокими характерам головних героїв. Персонажі розкривають себе з кращого боку і читач, черпаючи натхнення, також стає трішки кращою людиною.