26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

    Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС “Фукусіма-1”, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

    Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС У перші дні основні зусилля були направлені на зниження радіоактивних викидів із зруйнованого реактора і запобігання ще серйознішим наслідкам. Наприклад, існували побоювання, що через залишкове тепловиділення в паливі, що залишається в реакторі, станеться розплавлення активної зони. Розплавлена речовина могла б проникнути в затоплене приміщення під реактором і викликати ще один вибух з великим викидом радіоактивності. Вода з цих приміщень була відкачана. Також були прийняті заходи для того, щоб запобігти проникненню розплавленої речовини в ґрунт під реактором. Потім почалися роботи з очищення території і поховання зруйнованого реактора. Довкола 4-го блоку був побудований бетонний “саркофаг” (об'єкт “Укриття”). Оскільки було вирішено запустити 1-й, 2-й і 3-й блок станції, радіоактивні уламки, розкидані територією АЕС і на даху машинного залу були прибрані всередину саркофага або забетоновані. У приміщеннях перших трьох енергоблоків проводилася дезактивація. Будівництво саркофага було завершене в кінці листопада 1986 року.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. В день річниці Чорнобильської катастрофи про це варто нагадати усім світовим лідерам.

http://www.odb.km.ua/index.php?dep=1&dep_up=430&dep_cur=432#gsc.tab=0

• Фільм “Чорнобиль. Хроніка важких тижнів”, 1986, кадри якого знімали в Прип'яті влітку 1986 року.
• Фільм “Розпад” (1990) – американсько-радянська стрічка, один з перших художніх фільмів про Чорнобильську трагедію. Режисер: Михайло Беліков. В головній ролі : Сергій Шакуров.
• Фільм “Чорнобиль. Останнє попередження” (“Chernobyl: The Final Warning”) (1991) – американсько-британсько-радянська стрічка. Режисер: Ентоні Пейдж.
• Фільм "Аврора” (2006) – українська стрічка. Режисер:  Оксана Байрак.
• Фільм “Прорвемось (друга версія)” – українська стрічка. Режисер: Іван Кравчишин.
• Фільм “У суботу” (2011) – німецько-українська стрічка. Режисер: Олександр Міндадзе.
• Фільм “Земля забуття»” (2011) – франко-українська стрічка. Режисер:  Міхаль Боганім.  В головній ролі:  Ольга Куриленко.
• Фільм “Чорнобиль.3828” (2011) – українська стрічка. Режисер: Сергій Заболотний.
• Фільм “Заборонена зона” (2012) – голлівудський фільм 2012 року.
• Поема Івана Драча “Чорнобильська мадонна”.
• Симфонія для органу “Чорнобиль” Мікаела Тарівердієва, 1988 рік.
• Пісня Тарас Петриненка “Чорнобильська зона”.
• Пісня гурту “Брати Гадюкіни”  – “Мамуню, рехтуйте весіллє”.
• Пісні Тризубого Стаса “Чорнобильський метелик” та “Атомне кохання”.
• Пісня гурту “Скрябін” – “Чорнобиль форева”
• Пісня Адріано Челентано “Sognando Chernobyl” (“Мені сниться Чорнобиль”), 2008 рік, альбом “L'animale”.
• Серія комп'ютерних ігор S.T.A.L.K.E.R.
• Комп'ютерна гра “Cold War” (2005) – показана альтернативна (фантастична) версія причини аварії на ЧАЕС.
• Комп'ютерний вірус ”Чорнобиль”.
• Квебецький драматург Філіпп Ландрі присвятив місту свою драму “Повернення до Прип'яті”, яка отримала високу оцінку канадських театралів