Цікаві факти про Україну.

Для тих хто не з України, але почав розуміти де знаходиться ця велична країна:

                      

Україна – це найбільша з країн, що повністю знаходяться в Європі.

Міжнародний український гімн складається всього з шести рядків (чотири у віршах і дві в приспіві). Решта рядків гімну вважаються політично некоректними. (наприклад, “Станемо, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону” має на увазі, претензії Україні на територію Росії та іншого "сусіда").

Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження.

Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення – вища за середньоєвропейський рівень.

Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія.

Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву “Наука до читання й розуміння слов’янського письма”. Він вийшов в світ у Вільнюсі.

Запорізька Січ – суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва — по праву вважається одним з перших демократичних утворень у світі.

Найперша Конституція в світі створена - Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 р і мала назву “Конституцію ПРАВ і СВОБОД війська Запорізького”. У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.

Найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю (поступається лише Мамонтовій печері в США) – носить назву “Оптимістична” і знаходиться на Поділлі.

На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті.

Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів – “шлях із варяг у греки” – система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

З 12 лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька.

Україна займає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Також є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення.

Найглибша у світі станція метро знаходиться у Києві.

Найкоротша головна вулиця, але в той же час одна з найширших і мальовничих — вулиця Хрещатик у столиці України Києві.

Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень – це “Щедрик”, народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання “Щедрика” набирають мільйони переглядів.

Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні.

Український “Південмаш” (м. Дніпро) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі.

Третій найвідвідуваніший у світі Макдональдс – у Києві, біля залізничного вокзалу. Цей заклад незмінно потрапляє до п'ятірки найбільш жвавих Макдональдсів світу.

               

 

 

                                                             СВЯТО ВИДАВЦІВ.              

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня.

Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, у якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.

Чи знаєте ви, як створюється книжка чи журнал? Щоб вони з’явилися, потрібні фахівці різних професій – автори, перекладачі, редактори, літредактори, коректори, дизайнери, ілюстратори, автори шрифтів, верстальники, видавці, маркетологи тощо. Щорічно в останню суботу травня в Україні відзначається професійне свято – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України.  Подія бере початок в 1999 році, з видання відповідного указу глави держави.

Це свято тих людей, хто за родом діяльності задіяний у створенні друкованої продукції — редактори, видавці, ілюстратори, директори видавництв, коректори, менеджери видавничого процесу, розповсюджувачі друкованої продукції. Видавнича справа — творчо-виробнича сфера, пов'язана з створенням і масовим поширенням інформаційних продуктів. До них відносять книги, газети і журнали, рекламні матеріали. Спеціаліст у цій галузі може працювати у видавництвах, редакціях засобів масової інформації, друкарнях, прес-службах, Інтернет-ЗМІ, рекламних агентствах.

Своєю першою друкарнею Україна зобов'язана Івану Федорову, львівському видавцеві XVI століття, що поклало початок всієї історії книгодрукування в країні. Першою виданою книгою на українських землях вважається «Апостол» (1574 рік). Головними центрами освіти та друкарської діяльності стали Київ, Львів та Острог. Книги також активно друкувалися при монастирях. Розповсюдженням видань займалися численні купці і крамарі.

Всього в Україні в 1574 - 1648 рр. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торговельні міста - Київ, Львів, Острог: тут були не лише кадри ремісників, книжників, редакторів, але й можливості ширшого збуту. При великих друкарнях були свої книгарні. Продажем книжок займалися також працівники друкарень, купці і крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими товарами.

Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.

Українське книговидання часами трохи жевріло, але не помирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв.

На даний час в Україні налічується більше 6000 підприємств видавничо-поліграфічної галузі, в яких працює без малого 50 тисяч фахівців: від реалізаторів книжкової продукції до провідних медіамагнатів.

 

 

 

Винаходи Стародавнього Єгипту, які актуальні в наш час.

З усіх древніх цивілізацій, єгиптяни на сьогоднішній день є однією з найбільш добре відомих. Піраміди, побудовані ними, стоять донині, а їх мумії і саркофаги є цінними експонатами в найвідоміших музеях. Але при цьому мало хто знає, що багато з того, чим користуються сучасні люди, було винайдено за часів Стародавнього Єгипту . Ось про що розповідають книги:

 

    

  Зав"язкін О. В. Велика книжка. Скарби Стародавнього Єгипту / О. В. Зав"язкін ; худож. Д. С. Турбаніст. - Київ : Кристал Бук, 2015. - 16 с. : іл.

 

     

Стародавні єгиптяни  / За ред. : Дж.Казеллі ; Іст. дослідж. : Л.Манфреді, Г.Розаті ; Іл.: С.Іллібілль, С.Кіто. - Х. : Ранок, 2003. - 88 с. : іл.

   Динін Ж. Подорож до стародавнього світу / Ж. Динін ; пер. с англ. Л. Хворост. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2010. - 64 с. : іл.

 

   Цивілізації стародавнього світу / авт.: Ф. Перруден, Ю. Гусев ; худож.: М. -К. Лемейєр, Б. Алюнні. - Київ : Махаон-Україна, 2006. - 124 с. : іл..

   

Математика.

У єгиптян були відмінні знання з математики. Найбільш ранні записи про геометрію походять з Єгипту, де фахівці з геометрії називалися “арпедонапті”. Вони використовували мотузки, щоб обчислити площу земель, а потім в кінцевому результаті передали ці знання грекам. Єгиптяни крім цього розробили ефективні способи множення і ділення, а також дробу.

                                                                Боулінг.    

Єгиптяни грали в гру, дуже схожу на сучасний боулінг. Археолог Вільям Меттьюз Фліндерс Петрі виявив могилу дитини, в якій містилися грубі шпильки та невеликі кульки і прийшов до висновку, що це були пристосування для гри. Більш тверді докази цієї теорії були знайдені при розкопках житлового району другого століття. В одному з приміщень виявили кілька м’ячів і доріжку з отвором в середині.

                                                             Алфавіт.

Звичайно, сьогодні люди не використовують єгипетський алфавіт, але ідея фонетичного алфавіту (де кожен символ є звук, а не ціле слово) прийшла саме з Єгипту. Звичайні єгипетські ієрогліфи використовували символ для кожного слова, але існували також 24 знака, які використовувалися для відображення звуків, щоб якось писати запозичені іноземні слова.

                                                       Папір і лист.

Хоча єгиптяни не винайшли папір, який використовується сьогодні, папірус був величезним кроком в порівнянні з вирізанням текстів на кам’яних і глиняних табличках, як з точки зору простоти написання, так і з точки зору більш легкого перенесення з собою. Єгиптяни винайшли папірус (і очеретяні пера, якими вони писали на ньому) в 3000 р. до н.е., але масово почали використовувати тільки в 500 р. до н.е.

Папірус став однією з найбільших статей експорту Єгипту: він був дуже дорогий і технологія його виготовлення посилено охоронялася. Натхненна прикладом Єгипту, Європа в кінцевому підсумку перейшла на пергамент, і потім Китай винайшов папір в 100 р. до н.е., зробивши його з кори шовковиці та конопляних ганчірок.

                                                            Перуки.

У стародавніх єгиптян була дилема: вони не хотіли ходити з довгими зачісками під палючим сонцем, але вони також не хотіли стригтися налисо, щоб сонячні промені не обпалювали шкіру голови, а також з причин моди. В результаті з’явилися перуки. Запобігання від високої температури була далеко не єдина причина, по якій єгиптяни почали користуватися перуками. Вони також захищали від головних вошей.

                                                 Медичні записи.

Люди лікували рани усіма видами трав і подрібненими частинами тварин протягом тривалого часу. Однак, завдяки своїм новим і зручним методам написання, єгиптяни залишили одні з найстаріших описів медичних процедур і лікарських рецептів. До цих пір вчені знайшли дев’ять окремих журналів з папірусу, в яких йдеться про те, як єгиптяни лікували пацієнтів.

                                                      Хірургія.

Продовжуючи тему медицини, єгиптяни були цивілізацією, якій належали найраніше виявлені хірургічні інструменти. Вони були знайдені в могилі Кара, який був відомий як “палацовий лікар і хранитель секретів фараонів”. У похованні поряд з головою Кара були виявлені кілька бронзових хірургічних інструментів, в кожному з яких був отвір для підвішування на гачок.

                                                     Дверні замки.

Насправді, єгиптяни не винайшли дверні замки (це зробили ассірійці), але єгиптяни популяризували їх і поліпшили оригінальний дизайн. Єгипетські конструкції дивно схожі на ті, які використовуються сьогодні, за винятком того, що механізми робили з дерева або латуні. Зрештою, це було набагато дешевше, ніж найняти охоронця. В кінцевому підсумку, замки поширилися по Греції і Римській імперії.

                                                    Зубна паста.

Методи підтримки чистоти зубів існували вже протягом певного часу, але єгиптяни винайшли вперше в історії засіб для підтримки здоров’я порожнини рота. У деяких єгипетських гробницях були знайдені зубні щітки, які були зроблені з гілочки, розділеної на одному кінці. У папірусних документах було знайдено рецепт зубної пасти: 1 драхма (0,3 грама) кам’яної солі, дві драхми м’яти, 1 драхма висушеної квітки ірису і трохи перцю.

                                                        

                                                   Скло.

Докази того, що люди створили і використовували скло в ремеслах, можна знайти ще в 3500 до н.е. – В єгипетській і месопотамській цивілізації. Головним чином скло використовувалося у вигляді дрібних скляних кульок. Єгиптяни потім відкрили ефективний спосіб виготовлення ваз, заливаючи в форми з утрамбованого піску розплавлене скло. Найбільш ранні виявлені єгипетські вази були присвячені фараону Тутмосу III і датуються приблизно 1500 р. до н.е.

 

 

Всеукраїнська літературна премія імені

Всеволода Нестайка.

 

30 січня 2025 року у день народження Всеволода Нестайка оголошується ім’я лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка. А офіційне нагородження письменника-лауреата відбувається напередодні Міжнародного дня дитячої книги, який світова спільнота щорічно відзначає  2 квітня у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка заснована у   2021 р. Національною секцією Міжнародної Ради дитячої та юнацької книги (UA IBBY), Національною бібліотекою України для дітей, ГО “Українська асоціація працівників бібліотек для дітей” та родиною Всеволода Нестайка за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України для відзначення сучасних українських дитячих письменників за кращий прозовий (реалістичний, пригодницький) твір для дітей молодшого та середнього віку, що висвітлює життя та проблеми сучасних дітей.

         Першою лауреаткою Премії стала Валентина Попелюшка (Валентина Жук) (2021) і книга “Украдені” . Підлітковий трилер, який бажано прочитати не тільки дітям, а й дорослим. Тема, що піднімається у книзі справді страшна – це викрадення дітей. Ми навіть боїмося про це думати! Ця історія не просто захоплююче читання на вихідні, це попередження про небезпеку. Оповідь ведеться від імені п'ятнадцятирічного Васька. Хлопець живе у невеличкому місті і нудьгує влітку. Особливих розваг в містечку для хлопців немає, вони тиняються дворами, грають в м'яча. Та одного дня Васька і двох його нових знайомих викрадають на вулиці. У багажнику авто їх завозять у закинуте місце, де є ще інші викрадені діти. Чи зможуть діти вибратися з пастки? Що з ними хочуть зробити викрадачі? Чи можуть вони очікувати на допомогу? Між рядками, дитина зчитає головне, потрібно бути обачним, обережним, недовіряти незнайомцям, не погоджуватися на сумнівні пропозиції.

         Цьогорічною лауреаткою стала Олена Фінберг та її книга “Неймовірні історії кота Бучика”. Це історія про те, що страшна війна прийшла в Україну і разом з українськими воїнами кіт Бучик стає на захист Батьківщини. Кіт з міста Буча, на долю якого випали й окупація, й полон, і фронтові будні зі звитягами й втратами, розповідає дітям про мир і війну, про український опір ворогам. Поряд з Бучиком немає місця страху, відчаю, зневірі. Разом з побратимами Бучик робить усе можливе, щоб ця війна на нашій землі стала останньою.

Вітаємо Олену Фінберг  та  її переможну  книжку!

 

 

День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні.

 20 січня проводиться День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні. Це важлива дата в історії України, коли згадують мужність військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які віддали свої життя в боротьбі з російським агресором, захищаючи стратегічно важливий аеропорт. Цей день нагадує нам про героїзм і самопожертву тих, хто стояв на захисті рідної землі.

Українські військові, добровольці, медики й волонтери 242 дні протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам. Затято відстоювали клаптик української землі, на якому розташовувався міжнародний аеропорт “Донецьк”  імені Сергія Прокоф'єва.

“Люди вистояли, не витримав бетон”, – цей легендарний вислів описує безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту, яких стали називати “кіборгами”. Він коротко охарактеризував тривалий час протистояння на невеликому плацдармі.

Зоною бойових дій стало летовище, відкрите 1933 року. До Євро-2012 тут збудували нову злітно-посадкову смугу, яка могла приймати усі різновиди літаків. Під час церемонії відкриття на неї приземлявся вже теж легендарний літак “Мрія”. Звідси можна було дістатися як Європи, так і Китаю, США, а також країн Близького Сходу. Тоді ж відреконструювали весь аеропорт та збудували новий термінал. Саме його проросійські незаконні збройні формування підірвали 20 січня 2015 року, остаточно перетворивши летовище на руїни.

Уперше ж російські загарбники безуспішно спробували захопити аеропорт 17 квітня 2014 року, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися. Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулася 26 травня. Саме ця дата вважається початком відліку боїв за Донецький аеропорт. Тоді у новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям українська авіація та наземні сили витіснили ворога із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але українські воїни не здавали позицій і під шквальним вогнем тримали оборону.

Після бою 26 травня упродовж усього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер. А вже на початку вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої – ворог активізував наступ усупереч Мінським домовленостям. Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Опорним пунктом сил АТО було селище Піски – через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки. А 13 січня 2015 року, після майже восьми місяців щоденних обстрілів, обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яку утримували українські бійці. Вона була “очима” захисників ДАПу і стала символом їхнього героїзму та оборони летовища загалом.

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи – на фінальних етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Коли 20 січня проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі оборонці вийшли з термінала. Ця дата вважається днем, коли Донецький аеропорт було повністю зруйновано.

Ці бої стали символом незламного духу українських воїнів, а ті, хто стояв на його захисті, отримали почесне прізвисько “кіборги”, бо не могли зрозуміти, чому гарнізон летовища ніяк не вдається взяти штурмом . Вони стали справжнім символом неймовірної стійкості та відваги українського народу, який і досі продовжує героїчно боротися за незалежність своєї країни.

             Вічна слава і пам՚ять полеглим воїнам, а також медикам і 

             волонтерам,    для яких та битва була останньою…

● Пропонуємо ознайомитись з деякими книгами та публікаціями з періодичних видань з фонду нашої бібліотеки про захист Донецького аеропорту і не тільки…

● Вітвицька Н. Україна переможе. Кн. 10 / Н. Вітвицька. – Хмельницький : Цюпак А.А., 2015. – 304 с.

● Гуменюк Б. 100 новел про війну / Б. Гуменюк ; худож. М. Б. Гутман. – Київ : ДІПА, 2018. – 272 с.

● Купчик  К. Десять років - десять книг : (рос.-укр. війна в сучасній укр. літературі) / К. Купчик // Бібліотечна планета. – 2023. – № 3. – С. 40-42.

● Курков А. Війна  / А. Курков ; пер. з рос.: В. С. Бойко, К. П. Ісаєнко ; худож.-оформл. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 633 с.

● Леошко  В. “Кіборги" витримали - не витримав бетон!”  / В. Леошко // Голос України. – 2022. – 18 січ. – С. 11.

● Лойко  С. Аеропорт  : головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали / С. Лойко.– Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 376 с.

● Нагорна Н. Повернутися з війни / Н. Нагорна. – Київ : ДІПА, 2018. – 120 с.

Новиков  А. О. Образи й прообрази в романі Сергія Лойка “Аеропорт”  / А. О. Новиков // Вивчаємо українську мову та літературу. –  2016. – № 31-32. – С. 67-71.

● Особова  О. Письменниця Світлана Талан: “Маю право писати про війну” / О. Особова // Урядовий кур"єр.  – 2017. – 25 листоп.– С. 8.

● Радушинська О. П. Вірші про війну / Хмельницька обласна б-ка для дітей ім. Т.Г. Шевченка. –Хмельницький : [б. и.], 2022. – 16 с. : ілюстр.

● Талан  С. Оголений нерв : роман / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 544 с.

● Талан  С. Повернутися дощем : роман: правда про війну, побачену на власні очі / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 448 с.

● Талан С. Ракурс: роман / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 320 с.

● Фіалко Н. І. Коли брати стають ворогами... : повість-есей / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Богдан, 2015. –368 с.

 

●  Також радимо переглянути фільми:

●  Кіборги. Фільм 2017. https://www.youtube.com/watch?v=IL1KkB59KMQ

●  Серіал Кіборги 1 серія. Воєнна драма на реальних подіях. Режисера Ахтема Сеітаблаєва

https://www.youtube.com/watch?v=g2BI3wEBlMY