четвер, 30 січня 2025 р.

 

Всеукраїнська літературна премія імені

Всеволода Нестайка.

 

30 січня 2025 року у день народження Всеволода Нестайка оголошується ім’я лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка. А офіційне нагородження письменника-лауреата відбувається напередодні Міжнародного дня дитячої книги, який світова спільнота щорічно відзначає  2 квітня у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка заснована у   2021 р. Національною секцією Міжнародної Ради дитячої та юнацької книги (UA IBBY), Національною бібліотекою України для дітей, ГО “Українська асоціація працівників бібліотек для дітей” та родиною Всеволода Нестайка за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України для відзначення сучасних українських дитячих письменників за кращий прозовий (реалістичний, пригодницький) твір для дітей молодшого та середнього віку, що висвітлює життя та проблеми сучасних дітей.

         Першою лауреаткою Премії стала Валентина Попелюшка (Валентина Жук) (2021) і книга “Украдені” . Підлітковий трилер, який бажано прочитати не тільки дітям, а й дорослим. Тема, що піднімається у книзі справді страшна – це викрадення дітей. Ми навіть боїмося про це думати! Ця історія не просто захоплююче читання на вихідні, це попередження про небезпеку. Оповідь ведеться від імені п'ятнадцятирічного Васька. Хлопець живе у невеличкому місті і нудьгує влітку. Особливих розваг в містечку для хлопців немає, вони тиняються дворами, грають в м'яча. Та одного дня Васька і двох його нових знайомих викрадають на вулиці. У багажнику авто їх завозять у закинуте місце, де є ще інші викрадені діти. Чи зможуть діти вибратися з пастки? Що з ними хочуть зробити викрадачі? Чи можуть вони очікувати на допомогу? Між рядками, дитина зчитає головне, потрібно бути обачним, обережним, недовіряти незнайомцям, не погоджуватися на сумнівні пропозиції.

         Цьогорічною лауреаткою стала Олена Фінберг та її книга “Неймовірні історії кота Бучика”. Це історія про те, що страшна війна прийшла в Україну і разом з українськими воїнами кіт Бучик стає на захист Батьківщини. Кіт з міста Буча, на долю якого випали й окупація, й полон, і фронтові будні зі звитягами й втратами, розповідає дітям про мир і війну, про український опір ворогам. Поряд з Бучиком немає місця страху, відчаю, зневірі. Разом з побратимами Бучик робить усе можливе, щоб ця війна на нашій землі стала останньою.

Вітаємо Олену Фінберг  та  її переможну  книжку!

 


понеділок, 20 січня 2025 р.

 

День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні.

 20 січня проводиться День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні. Це важлива дата в історії України, коли згадують мужність військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які віддали свої життя в боротьбі з російським агресором, захищаючи стратегічно важливий аеропорт. Цей день нагадує нам про героїзм і самопожертву тих, хто стояв на захисті рідної землі.

Українські військові, добровольці, медики й волонтери 242 дні протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам. Затято відстоювали клаптик української землі, на якому розташовувався міжнародний аеропорт “Донецьк”  імені Сергія Прокоф'єва.

“Люди вистояли, не витримав бетон”, – цей легендарний вислів описує безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту, яких стали називати “кіборгами”. Він коротко охарактеризував тривалий час протистояння на невеликому плацдармі.

Зоною бойових дій стало летовище, відкрите 1933 року. До Євро-2012 тут збудували нову злітно-посадкову смугу, яка могла приймати усі різновиди літаків. Під час церемонії відкриття на неї приземлявся вже теж легендарний літак “Мрія”. Звідси можна було дістатися як Європи, так і Китаю, США, а також країн Близького Сходу. Тоді ж відреконструювали весь аеропорт та збудували новий термінал. Саме його проросійські незаконні збройні формування підірвали 20 січня 2015 року, остаточно перетворивши летовище на руїни.

Уперше ж російські загарбники безуспішно спробували захопити аеропорт 17 квітня 2014 року, а 6 травня всі польоти через летовище припинилися. Друга спроба противника взяти під контроль ДАП відбулася 26 травня. Саме ця дата вважається початком відліку боїв за Донецький аеропорт. Тоді у новий термінал зайшли підрозділи російських військ і бойовиків. Завдяки скоординованим діям українська авіація та наземні сили витіснили ворога із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але українські воїни не здавали позицій і під шквальним вогнем тримали оборону.

Після бою 26 травня упродовж усього літа на летовищі не відбувалося значних вогневих сутичок, перестрілки мали короткочасний та епізодичний характер. А вже на початку вересня 2014 року в аеропорту розпочалися важкі бої – ворог активізував наступ усупереч Мінським домовленостям. Українські військовослужбовці утримували старий і новий термінали. Опорним пунктом сил АТО було селище Піски – через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки. А 13 січня 2015 року, після майже восьми місяців щоденних обстрілів, обвалилася диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яку утримували українські бійці. Вона була “очима” захисників ДАПу і стала символом їхнього героїзму та оборони летовища загалом.

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи – на фінальних етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Коли 20 січня проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі оборонці вийшли з термінала. Ця дата вважається днем, коли Донецький аеропорт було повністю зруйновано.

Ці бої стали символом незламного духу українських воїнів, а ті, хто стояв на його захисті, отримали почесне прізвисько “кіборги”, бо не могли зрозуміти, чому гарнізон летовища ніяк не вдається взяти штурмом . Вони стали справжнім символом неймовірної стійкості та відваги українського народу, який і досі продовжує героїчно боротися за незалежність своєї країни.

             Вічна слава і пам՚ять полеглим воїнам, а також медикам і 

             волонтерам,    для яких та битва була останньою…


● Пропонуємо ознайомитись з деякими книгами та публікаціями з періодичних видань з фонду нашої бібліотеки про захист Донецького аеропорту і не тільки…

● Вітвицька Н. Україна переможе. Кн. 10 / Н. Вітвицька. – Хмельницький : Цюпак А.А., 2015. – 304 с.

● Гуменюк Б. 100 новел про війну / Б. Гуменюк ; худож. М. Б. Гутман. – Київ : ДІПА, 2018. – 272 с.

● Купчик  К. Десять років - десять книг : (рос.-укр. війна в сучасній укр. літературі) / К. Купчик // Бібліотечна планета. – 2023. – № 3. – С. 40-42.

● Курков А. Війна  / А. Курков ; пер. з рос.: В. С. Бойко, К. П. Ісаєнко ; худож.-оформл. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 633 с.

● Леошко  В. “Кіборги" витримали - не витримав бетон!”  / В. Леошко // Голос України. – 2022. – 18 січ. – С. 11.

● Лойко  С. Аеропорт  : головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали / С. Лойко.– Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 376 с.

● Нагорна Н. Повернутися з війни / Н. Нагорна. – Київ : ДІПА, 2018. – 120 с.

Новиков  А. О. Образи й прообрази в романі Сергія Лойка “Аеропорт”  / А. О. Новиков // Вивчаємо українську мову та літературу. –  2016. – № 31-32. – С. 67-71.

● Особова  О. Письменниця Світлана Талан: “Маю право писати про війну” / О. Особова // Урядовий кур"єр.  – 2017. – 25 листоп.– С. 8.

● Радушинська О. П. Вірші про війну / Хмельницька обласна б-ка для дітей ім. Т.Г. Шевченка. –Хмельницький : [б. и.], 2022. – 16 с. : ілюстр.

● Талан  С. Оголений нерв : роман / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 544 с.

● Талан  С. Повернутися дощем : роман: правда про війну, побачену на власні очі / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 448 с.

● Талан С. Ракурс: роман / С. Талан. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 320 с.

● Фіалко Н. І. Коли брати стають ворогами... : повість-есей / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Богдан, 2015. –368 с.

 

 Також радимо переглянути фільми:

 Кіборги. Фільм 2017. https://www.youtube.com/watch?v=IL1KkB59KMQ

 Серіал Кіборги 1 серія. Воєнна драма на реальних подіях. Режисера Ахтема Сеітаблаєва

https://www.youtube.com/watch?v=g2BI3wEBlMY

 

 

 

понеділок, 6 січня 2025 р.

 

6 січня День народження борця за Незалежність України – Василя Стуса. Він присвятив своє життя служінню Україні та Народу. Перебуваючи у москвинських таборах смерті він не скорився. І навіть там вів боротьбу за майбутню Незалежну Україну. Бачачи як нищиться все Українське та принижується людська гідність, Стус оголосив голодування та пожертвував своїм життям заради України та Народу.

Навіть після смерті його вірші довгий час переховували у архівах кдб. Для катів України СЛОВА Василя Стуса були непереможною зброєю. Ми дійсно – нездоланний Народ, бо душі наші сповнені любов'ю до України, до рідної Неньки, до річок і степу, до гір і лісів, до рідної мови… І той, хто насмілиться зазіхнути на нашу всеосяжну любов і волю до життя, той приречений на поразку!..

Герої не вмирають!.. Слова і любов незламного сина України Василя Стуса ведуть нас до Перемоги!..

Деякі книги ви можете переглянути в нашій книгозбірні


Дзю
ба С. Заборонений : історія життя і боротьби В. Стуса / С. Дзюба, А. Кірсанов. -  Харків : Ранок : Фабула, 2022. - 176 с






Дорошенко О. Є. Василь Стус / О. Є. Дорошенко ; худож. О. М. Арт еменко. - Харків : Факт, 2016. - 121 с.






Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР / уклад. В. Кіпіані. - Харків : Віват, 2020. - 688 с. - (Історія та політика).






Стус В. Листи у вічність... : збірка віршів / В. Стус. - Донецк : БАО, 2012. - 272 с. : ілюстр.

         






Стус Д. В. Василь Стус: життя як творчість / Д. В. Стус. - Київ : Дух і літера, 2018. - 384 с.