Леся Українка: біографія та цікаві факти

 

25 лютого 2024 року, – 153 роки з дня народження відомої української письменниці Лесі Українки (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач). Це одна з найвизначніших постатей нашої культури. Попри складну долю, мужня жінка знаходила натхнення та створила геніальні поетичні, прозові й публіцистичні твори, а також професійно перекладала світову класику. 

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському. В дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі "Зоря" було опубліковано два вірші ("Конвалія" і "Сафо"), під якими вперше з'явилось ім'я – Леся Українка.

Леся народилася в заможній, поміщицькій родині спадкових дворян. Її батько – Петро Косач, нащадок козацько-старшинського роду. Він був правознавцем, державним службовцем, який дослужився до дійсного статського радника (це високий чин, зараз можна порівняти з генералом-майором). Петро приятелював із Михайлом Драгомановим. Завдяки цій дружбі, познайомився із молодшою молодшою сестрою Драгоманова й потім із нею одружився. У шлюбі народилися 6 дітей: 2 хлопчиків і 4 дівчаток.

Мама Лесі Українки – Ольга Драгоманова-Косач увійшла в історію як відома письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Вона стала для своєї талановитої доньки першою наставницею, яка навчала її віршувати, знайомила з найкращими творами світової літератури, а згодом – допомагала видавати вже власні твори Лесі.  Іншою людиною, яка суттєво вплинула на формування світогляду Українки, став Михайло Драгоманов. Змушений стати політичним емігрантом, він виїхав із російської імперії спочатку до Швейцарії, потім – до Болгарії. Упродовж останнього року життя Михайла Леся перебувала з ним у Софії.

Перший вірш, який називався “Надія”, Леся написала в 9 років, перебуваючи в Луцьку. Він написаний під враженням від звістки про арешт і заслання її тітки, молодшої сестри батька – Олени Косач. Перші опубліковані твори Лесі з’являються в тринадцятирічному віці в галицьких часописах, тобто в Австро-Угорщині. За однією із версій, саме тому в 1884 році народився псевдонім – Леся Українка. За іншою версією псевдонім з’явився під впливом Драгоманова, який часто підписував свої твори “Українець”.

1884 року Леся почала активно писати вірші: “Конвалія”, “Сафо”, “Літо краснеє минуло”. Перша збірка поезій “На крилах пісень” виходить друком 1893 року у Львові за сприяння Івана Франка. У збірці є зразки пейзажної та інтимної лірики. У 1899 році вийшла друга збірка – “Думи і мрії”. У поезіях порушено теми героїзму, митця і суспільства, лицарської  відваги.

У 1905 році письменниця пише драматичну поему “У катакомбах”. У 1907 році написані твори “Касандра”, “На руїнах”, далі працює над творами “У пущі”, “Руфін і Прісцілла”. У 1907 році написана “Блакитна троянда” – історія про життя української інтелігенції.

Вершиною творчості Лесі Українки вважають драму-феєрію “Лісова пісня”, яку письменниця написала за 10 (за іншою версією – 12) днів у Кутаїсі. Невдовзі після цього мисткиня завершує драму “Камінний господар” із власною інтерпретацією образу Дон Жуана.

Уся творчість Лесі Українки пронизана мотивами волі, боротьби, служіння високій меті. Ліричним героєм її творів і сильна духом особистість, яка шукає розв’язання актуальних суспільних і філософських проблем. Здебільшого роботи Лесі Українки публікувалися за кордоном – у Берліні, Дрездені, Відні, Празі. Попри те що, рано почала публікуватися, Леся Українка майже 15 років не одержувала гонорари за свої твори.

        

  В особистому житті мисткині були свої драми і трагедії. Нещасливе кохання до Нестора Гамбарашвілі, потім – до Сергія Мержинського. Із Сергієм вона познайомилася у Ялті 1897 року. А в 1901 році Леся їде до Мінська, щоб доглядати за хворим на туберкульоз коханим. Два місяці вона провела біля його ліжка і, саме в цей час, за одну ніч написала знакову драму “Одержима”. Мержинський помер у неї на руках.

 Є багато припущень про роман Лесі Українки з Ольгою Кобилянською, але немає жодних прямих підтверджень існування такого зв’язку. Усі подібні твердження є лише припущеннями, які походять із власних інтерпретацій літературознавців і журналістів.

1907 року у 36-річному віці Леся вийшла заміж за Климента Квітку – музикознавця, збирача фольклору, який був молодше за неї на 9 років. Квітка брав активну участь у державотворенні України, у створенні Української академії наук, став одним із найвидатніших музикознавців світу. Пройшов репресії в сталінські часи.

Леся Українка померла від туберкульозу в 1913 році, віддавши своє життя боротьбі за українську національну ідею та культуру. Вона була лише 42-річного віку, але залишила по собі незабутній слід у світовій літературі та історії України.

 

Пропонуємо ознайомитися з 10 цікавими фактами про Лесю Українку:

 ●У дитинстві Леся була найбільш близька зі старшим братом Михайлом. У них навіть було спільне ім’я, яким їх називали в родинному колі – “Мишолосіє”.

●Леся почала читати дуже рано – у 4 роки, а в дев’ятирічному віці написала свій перший вірш.

●Леся не ходила до школи, бо її мати не хотіла російського впливу на свою доньку. Її освітою опікувалися родичі і приватні педагоги.

●Леся Українка вміла грати на фортепіано. Спочатку її навчала тітка Олена, а потім дружина Миколи Лисенка – піаністка Ольга Липська.

●У 19 років письменниця написала перший підручник про історію східних народів українською мовою. Михайло Драгоманов допомагав їй у створенні “Стародавньої історії східних народів”. Він давав їй методичні рекомендації, надсилав праці із цієї теми німецьких і французьких авторів.

●Леся Українка перекладала твори Байрона, Шекспіра, Міцкевича, Гюго, Гейне, Гомера.

●Генійка добре малювала. Вона любила зображувати море. Але, на жаль, збереглася лише одна її картина – “Мати й дитина”.

●Поетеса висловлювалася щодо росіян. Вона вважала, що “братні народи” є просто сусідами”, які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо.

●Іван Франко називав Лесю “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.

Похорон письменниці проходив під наглядом жандармів. Влада боялася, що ця подія перетвориться на український мітинг. Людей було так багато, що довелося зупинити рух трамваїв. Труну Лесі Українки несли 6 жінок: її подруги та відомі українські діячки.

●За творами письменниці створено понад 10 фільмів, мультфільм, понад 20 вистав, 4 радіовистави, 5 радіокниг, 5 пісень. До 145 річниці від дня народження Лесі Українки компанія Google навіть створила святковий дудл (логотип пошукової системи) за мотивами її легендарної “Лісової пісні”. Про неї зафільмовано 11 документальних стрічок.

 

 

 

 

Книги про минуле і майбутнє.

Наша сучасна історія не може існувати без занурення в минуле. Ми повинні його знати і не забувати. Без розуміння цього ми так і житимемо в чужій реальності. Ну і звичайно мріяти про майбутнє. Лише активна праця на перемогу і  робота, і думки про це, якнайшвидше доставлять нас до щасливого майбуття. Про це  і наші книги, які ми пропонуємо для вас.

Живка Зоряна. Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор.  – Л.: Свічадо, 2023

Ця дитяча, здавалося б, книжка насправді про цілком доросле життя її малих героїв. Як їздили до баби в село, як забороняли кидати хліб на землю і не доїдати з тарілки. Щоправда, “лихі люди”, які прийшли забирати хліб в історії Зоряни Живки “Ангел на ймення Грушка. Дітям про Голодомор” це досі не “комуняки” чи “москалі”, як закидатимуть авторці, утім, книжка все ж таки для малят. І тим не менш, малята різні бувають – можна було би й спробувати хоч раз у цьому жанрі назвати речі своїми іменами. Зрозуміло, що були й не лише москалі, але й свої, партійні, але їх вже не люди, Бог карав. “Прибіг він якось до матері, увірвався в хату, схопив її за свитку й трясе: “Скажи, відьмо, чого в тебе діти вже скільки місяців хліба не нюхали й живі-здорові, а мої попухли й лежать колодами?” Ми на печі принишкли – страшно: дядько, мов той ведмідь у кожусі, а мати худа, зморена, в латаній свитині. Мати стала, ставно так, аж виросла наче, подивилася йому в очі та й каже: “Бо мене Бог на світі держить! Бог і правда! “ І він якось ізнишк тоді, ніби й поменшав, розвернувся та мовчки пішов…” Ну, а так, звісно, книжка, будучи побудована на родинних переказах, створена на допомогу батькам і педагогам, бо порушує важливе питання: як говорити з дітьми про національну трагедію – Голодомор і колективізацію.

 

Волинська Вероніка. Екзистенція. – К.: Фенікс, 2023

Попри досить різні історії  героїв, три повісті у збірці “Екзистенція” Вероніки Волинської об’єднані темою мандрів у часі та просторі та найголовнішої мандрівки у житті кожної людини – подорожі до себе. Так, може здатися, що герой першої повісті, яка дала назву всій збірці, живе потрійним життям. Як журналіст-фрилансер Тит вдень пише статті для мережевих видань про дослідження супутника Титан, вночі грає у комп’ютерну гру, де б’ється із навалою зомбі, а після бачить химерні сни. І все це відбувається в часи кліматичного катаклізму – надзвичайно холодна зима призвела до змін у соціальному житті та до появи кліматичних біженців; кордони південних країн закриті, десь випробовують кліматичну зброю. Проте для інтроверта Тита найважливіше знов відшукати себе, адже його засмоктує екзистенційна криза. Розраду дає спілкування по скайпу з дівчиною на ім’я Андромеда, в яку він закохався. А також спілкування у дивних мандрівках-снах із відомими постатями з різних часів, як-от із Альбером Камю, автором культового роману “Сторонній”. “– Я не знаю, як бути, – зізнаюся я. – Гадаю, що знаєш. Щоб повернутися до життя, абсурд слід подолати. – Як? – Зробити стрибок…”. Щодо стрибків – це, крім першої повісті, дійство в якій щоразу прискорюється, стосується решти двох текстів у збірці. У повісті “Кванто”, де описується наше майбутнє з переміщеннями свідомості в минуле, історик мистецтва Антон Саган вирушає у подорож до середньовічного Парижа. Звідки мандрує до Кванто, подорож до якого описано у “Квантовій трагедії” місцевого поета Дантуса. А повість “Фуга” з цієї фантастичної збірки – взагалі про суцільні переміщення під дією спеціального препарату, під час яких головний герой (чи героїня?), бажає припинити стрибання тілами і хоче залишитись в якомусь одному. Чи вдасться героям усіх трьох повістей відшукати шлях до себе, до розуміння своєї природи і свого місця у Всесвіті?

 Докінз Річард . Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію. – К.: Лабораторія, 2023

Ця книжка відомого популяризатора науки – дослідження історії польотів від міфічного Ікара, якому так і не вдалося підкорити небо, вимерлих птахів-гігантів до сучасних літальних апаратів. Тож, знов-таки, через науку, ідеї та уяву у дослідженні Річарда Докінза “Політ фантазії. Природні і рукотворні способи обійти гравітацію” маємо справжній виклик гравітації і відкриття секретів про те, як природа і людина навчилися долати силу тяжіння і підніматися в небо. Таким чином, перед нами повна історія польотів, яка пояснює, як живі істоти піднялися в небо і надихнули людей на власні надзвичайні подвиги. Також у книжці порівнюються походження та механізми, які дозволяють здійснювати політ штучним літальним апаратам, таким як літаки, гелікоптери та повітряні кулі, та тваринами, які навчилися літати завдяки еволюції. Адже людство навчилося літати завдяки своєму розуму, про що зокрема свідчить наявність у нашому житті парапланів, літаків, гелікоптерів, ракет і навіть реактивних ранців, завдяки чому польоти сьогодні цілком реальні. Ми пройшли настільки довгий шлях, що тепер можемо навіть невагомо літати в космосі. “Здається, що літання – це надзвичайно корисна здатність, придатна для найрізноманітніших речей, – нагадує автор і тут-таки запитує: – У такому разі ви можете запитати, чому всі тварини не літають? А точніше, чому багато тварин вирішили зайти так далеко, що втратили свої чудові крила, які колись мали їхні предки? Наука дає змогу подорожувати в часі, чи то вперед у компанії Всесвіту, що приголомшливо розширюється, чи то назад через уламки щойно народженої Сонячної системи до початку самого часу. Політ – це втеча від гравітації у третій вимір, і так само наука — це втеча від сірої нормальності повсякдення, яка відкриває шлях до захмарних висот фантазії. Тож розправмо крила та погляньмо, куди вони нас віднесуть”.

Євстратенко Анастасія. Ніж у рибі. – К.: Прометей, 2023

Ця книжка – про майбутнє, а саме – про 2028 рік, коли вже декілька сезонів школярів розподіляють у навчально-розважальні центри, щоб ті нарешті змогли спокійно відвідувати заняття та грати разом у дозволені ігри. В них жодної небезпеки для вихованців, жодних ризиків. Однак головним героям цієї історії є замало дозволеного і вони завзято шукають собі пригод. Таємний хід відкриває їм підвал, в якому загадковий вчений досліджує тунелі часу і йому якраз дуже потрібні піддослідні. Чи зможуть друзі разом із чумаками побороти Вологолове чудовисько, яке відлякує відвідувачів корчми? Чи зможуть знайти того, хто вбиває археологів та краде скіфські курильниці? і головне, чи зможуть вони повернутись назад, у свій час? Але для початку треба з нього вибратися у дивовижний світ. “- Пароль? – запитав голос із віконця у залізному паркані. – Ніж… – почала відповідати смаглява дівчина в чорній куртці, але її перебив той самий голос. – Тихо! Зробіть так, щоб шпигунка не почула. – Слоне, будь ласка, затули їй вуха, – попросила смаглявка свого напарника. Патлатий світловолосий хлопець у схожому темному одязі стиснув голову іншої дівчинки, що стояла поряд з ним. Очі в неї були зав’язані шматком пожовклої тканини, від якої ще й смерділо затхлим супом. Дві світло-русі косиці похнюплено визирали з-під пов’язки. Одяг у шпіонки був весь білий, на відміну від вбрання її стражників. Смаглявка, упевнившись, що Слон зробив усе як слід, чітко, але тихо вимовила: – Кажу пароль: ніжу рибі! Дверцята з тріскотом відчинились, і чорно-біла компанія з трьох осіб – вартовий залишився на посту – попрямувала до входу на напівзруйнований автомобільний завод”.

 

 Рапі Рональд М. Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків. – Житомир: Морфеус, 2023

Щодо виходу цієї книжка варто, мабуть, насамперед згадати, як було у нас донедавна із ставленням до дітей? Адже вони боялися всього – темряви, страховиськ під ліжком, а також, погодьмося, батьків. “Якщо загубиш рукавички, додому можеш не приходити!” – доводилося чути? Або взагалі: “Лікарю, не кажіть мамі, що я вмираю, бо вона сваритиметься! “ Зараз не так, зараз “боюсь померти без тебе” кажуть зазвичай діти, полишені на хвильку мамою біля крамниці. Сподіваємось, книжка Рональда М. Рапі “Допомога вашій тривожній дитині: покрокова інструкція для батьків” закріпить цю тенденцію. Бо якщо фобії призводять до повторюваної поведінки дитини, – це вже стає реальною загрозою. Крім того, задавнюючись, такі негативні прояви можуть даватися взнаки ще й у дорослому віці. Ось чому в книжці цього автора маємо випробувану програму подолання дитячої тривожності. Її розробники – визнані західні професіонали, які мають багаторічний досвід у клінічній психології, практичні кейси лікування тривожності, панічних атак, обсесивно-компульсивних розладів. Таким чином, книжка є дієвим порадником для батьків, які мають дітей із такими проблемами, а також буде корисною всім, хто цікавиться практичною психологією.

 

 

День дітей-винахідників

Одного разу одинадцятирічний хлопець на ім’я  Френк Епперсон, випадково залишив на вулиці стакан з лимонадом. Була зима і день був морозний. Згодом це зробило його дуже багатим. Вранці хлопчик природно знайшов свій забутий стаканчик замерзлим, але від цього не менш цікавим. Це, незвичайне для нього тоді відкриття, свого часу стало початком створення “фруктового льоду”, коли у 18 років йому прийшла в голову ідея випускати заморожений лимонад.

Протягом всієї історії людства винахідливість підростаючого покоління, особливо дітей, не раз заслуговувала пильної уваги. Це не дивно, адже їх погляд на звичайні для нас об’єкти та ситуації, ще зовсім незвичайний. Вони цілком можуть помітити те, що нами, з тієї чи іншої причини, просто проігноровано. Діти - відмінні винахідники.

Наприклад, перший батут винайшов 16-ти річний хлопець на ім’я Джон Ніссен з Айови в 1930-му році. Одного разу він вирішив натягнути брезент армійського зразка за допомогою гумових амортизаторів на залізний каркас, щоб просто пострибати на своє задоволення. Чому про це не подбали ті, які називають себе дорослими?

З огляду на незаперечні факти дитячої винахідливості, в міжнародному середовищі виникла ідея щорічного проведення Дня дітей-винахідників. Датою цієї календарної події, за даними проекту DilovaMova.com, була обрана дата народження Бенджаміна Франкліна - 17 січня. Він народився в неділю, 17 січня 1706 року в Бостоні, штат Массачусетс, який був тоді британською колонією. Нам він відомий більше, як один з батьків-засновників Сполучених Штатів Америки, якого ви бачите на сто доларовій купюрі валюти США.

Цікаво, що Бенджамін Франклін був єдиний з батьків-засновників, який скріпив своїм підписом всі три найважливіших історичних документа, що лежать в основі такої незалежної держави, яка сьогодні є Сполучені Штати Америки. Це Декларація незалежності США, Конституція і Версальський мирний договір 1783 року, формально фіналізуючий війну за незалежність від Великобританії тринадцяти британських колоній в Північній Америці.

Звичайно ж він не відразу став знаменитим американським політичним діячем, дипломатом, енциклопедистом і письменником. З дитинства Бенджамін Франклін був досить винахідливий, що не могло не відбитися і на його успішній кар’єрі. Наприклад, саме він став одним з розробників дизайну Великої печатки США.

Коли йому було 12 років, він придумав собі пристосування для більш швидкого плавання, винайшов ласти. Йому належить один з патентів на крісло-гойдалку і економічну малогабаритну піч для будинку, що отримала назву піч Франкліна. У більш зрілому віці саме він, для електрично заряджених станів, запропонував позначення «+» і «-», висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував справжнє «електричне колесо», яке оберталося під дією електростатичних сил.

Дитяча винахідливість чудова. Наприклад, в 1824-му році хлопчик 15-ти років на ім’я Луї Брайль, чий батько був звичайним шевцем, придумав і втілив у життя шрифт для людей з вадами зору та сліпих людей. Цей шрифт названий на його честь - шрифт Брайля. Якийсь Жозеф-Арман Бомбардьє став відомий тим, що в свої 15 років зі старого автомобіля фірми “Форд“ зробив такий вид транспорту, який зараз відомий нам як снігохід. Історія знає безліч прикладів винаходів, в яких діти грали одну з ключових ролей.

Будьте винахідливі!

 

Також радимо прочитати:

 

·         Анастасія Лівочка знайшла спосіб рятувати життя бійців Ця дівчина вигадала одразу два корисних винаходи, якими користуються бійці в зоні АТО. ...

https://shotam.info/visim-vynakhodiv-vid-ukrains-kykh-shkoliariv-iaki-pidkoryly-svit/

·         Валентин Фречка виготовляє папір з опалого листя ...

https://suspilne.media/343038-zakarpatskij-vinahidnik-otrimav-vid-es-25-mln-evro-na-budivnictvo-fabriki-paperu-z-opalogo-lista/

·         Вєста Барілко створила пристрій «Риба керує акваріумом» ...

https://www.radiosvoboda.org/a/29190152.html

·         Ігор Шибка розробив електронні окуляри для незрячих

https://vseosvita.ua/news/15-ricnij-skolar-rozrobiv-elektronni-okulari-dla-nezracih-3085.html

 

 

 

                                                                      

Міжнародні десятиліття за рішенням ООН:

2014-2024 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх

2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження 2016 – 2025 роки – Десятиліття дій ООН з проблем харчування

2018 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття дій "Вода для сталого розвитку" 2019 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств

2021– 2030 роки – Міжнародне десятиліття Організації Об'єднаних Націй з відновлення екосистем

2021 – 2030 роки – Міжнародне десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку

2022 – 2032 роки – Міжнародне десятиліття мов корінних народів

 2024 – 2033 роки – Міжнародне десятиліття науки для сталого розвитку

 

На державному рівні оголошено:

2018–2028 – Десятиліття української мови (Указ Президента України

No 156/2018 від 31.05.2018 р.)

 

ЄС оголосив:

Валенсію (Іспанія) – “зеленою” столицею Європи

Тарту (Естонія) – культурною столицею Європи

Страсбург (Франція) – Всесвітньою столицею книги

Тренто (Італія) – європейською волонтерською столицею

 

 Відомі події світової історії:

35 років тому резолюцією Генеральної Асамблеї ООН схвалено

“Конвенцію про права дитини” (1989)

40 років від часу заснування американської компанії з виробництва

комп’ютерної техніки Dell (1984)

65 років тому Генеральною Асамблеєю ООН проголошено “Декларацію

прав дитини” (1959)

 

 

2024 року виповнюється:

 Відомі події в Україні:

90 років від часу створення Національної спілки письменників

України (1934)

130 років від часу запуску у Львові електричного трамвая – одного

з найперших у Європі (1894)

150 років від часу створення Всесвітньої поштової спілки – міжнародної

організації, що нині об’єднує 192 країни (1874)

190 років від часу заснування Наукової бібліотеки імені М. Максимовича

Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834)

190 років від часу заснування дендрологічного парку “Тростянець”

НАН України (1834)

290 років від часу заснування Нової Січі, останньої Запорозької Січі (1734)

350 років від першого видання Києво-Печерською друкарнею “Київського

Синопсиса”, першого короткого нарису історії України від найдавніших

часів до останньої чверті XVII ст. (1674)

450 років від часу появи першого друкованого в Україні слов’янського

“Букваря”, упорядкованого та виданого І. Федоровим у Львові (1574)

880 років від часу створення Галицького Євангелія, однієї з найдавніших

книжкових пам’яток Київської Русі (1144)

 

Ювілеї письменників:

1 січня

110 років від дня народження Збана́цького Ю́рія Оліфе́ровича (1914-1994), українського письменника, кінодраматурга

 6 січня

190 років від дня народження Руданського Степана Васильовича (1834-1873), українського поета, перекладача античної літератури

 8 січня

145 років від дня народження Васи́льченка Степа́на Васи́льовича (1879-1932), українського письменника і педагога

 9 березня

 210 років від дня народження Шевче́нка Тара́са Григо́ровича (1814-1861), українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча

 13 травня

 175 років від дня народження Панаса Мирного (Рудченка Пана́са Я́ковича) (1849-1920), українського прозаїка та драматурга

17 червня

175 років від дня народження Олени Пчілки (Косач Ольги Петрівни) (1849-1930), української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографки, фольклористки, публіцистки, громадської діячки

25 серпня

100 років від дня народження Загребельного Павла Архи́повича (1924-2009), українського письменника, сценариста, Героя України

 9 вересня

 255 років від дня народження Котляре́вського Іва́на Петро́вича (1769-1838), українського письменника, військового, класика нової української літератури, громадського діяча

10 вересня

130 років від дня народження Довже́нка Олекса́ндра Петро́вича (1894-1956), українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографа

17 вересня

 160 років від дня народження Коцюбинського Михайла Михайловича (1864-1913), видатного українського письменника, громадського діяча, майстра психологічної прози

20 вересня

 95 років від дня народження Світли́чного Іва́на Олексі́йовича (1929-1992), українського літературознавця, мовознавця, літературного критика, поета, перекладача

9 жовтня

120 років від дня народження Бажа́на Мико́ли Плато́новича (1904-1983), українського поета, перекладача, культуролога, енциклопедиста, філософа, громадського діяча

13 листопада

135 років від дня народження Остапа Вишні (Губенка Павла Михайловича) (1889-1956), українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози XX століття

 

 Видатні особистості:

95 років від дня народження Адель Григорівни Гілевич (1929- 1994), української художниці-ілюстраторки

140 років від дня народження Олександра Васильовича Лінецького

(1884–1953), українського архітектора

160 років від дня народження Віктора Валер’яновича Величка

(1864–1923), українського архітектора

160 років від дня народження Михайла Мелетійовича Плохинського

(1864–1906), українського історика, архівіста

170 років від дня народження Олексія Михайловича Іваницького

(1854–1920), фотохудожника

170 років від дня народження Йосипа Абрамовича Маршака (1854–1918),

українського купця, ювеліра, мецената

180 років від дня народження Сергія Олександровича Раєвського

(1844 – після 1922), діяча просвітницького руху, члена (1869–1920) та голови

(1911–1915) Харківського товариства грамотності

180 років від дня народження Єгора Єгоровича Шрейдера (1844–1922),

українського живописця

210 років від дня народження Амвросія Лук’яновича Метлинського

(1814–1870), українського поета, перекладача, етнографа, видавця, педагога

210 років від дня народження Джона Джеймса Юза (1814–1889), британсь-

кого гірничого інженера, засновника міста Юзівка (нині – місто Донецьк)

245 років від дня народження Олександра Дмитровича Засядька (1779–1837), українського винахідника-артилериста, генерал-лейтенанта артилерії

380 років від дня народження Мацуо Басьо (1644-1694), японського поета, майстра коротких хайку

510 років від дня народження Андреаса Везалія (1514–1564), творця

сучасної анатомії як науки, першого, хто дав опис тіла людини, побудований

на докладному анатомуванні

555 років від дня народження Васко да Гами (1469–1524), португальсь-

кого дослідника і мореплавця, який відкрив морський шлях із Європи

до Індії навколо мису Доброї Надії

555 років від дня народження Еразма Ротердамського (1469–1536),

французького богослова, філософа, поета

770 років від дня народження Марка Поло (1254–1324), венеціанського

купця, мандрівника

945 років від дня народження П’єра Абеляра (1079–1142), французького

філософа, теолога, поета

1670 років від дня народження Аврелія Августина (354–430), середньо-

вічного філософа, родоначальника християнської історії

1555 років від дня народження Сократа (469–399 рр. до н. е.),

грецького філософа

1640 років від дня народження Аристотеля (384–322 рр. до н. е.),

давньогрецького філософа, першого науковця-енциклопедиста

 

Краєзнавчі дати

1 січня

80 років з дня народження Миколи Федоровича Федунця (1944-2009) – поета, заслуженого працівника культури України, лауреата Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, обласних премій ім. Т. Шевченка та ім. В. Булаєнка, Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у с. Сушівці Білогірського р-ну

80 років з дня народження Ольги Андріївни Кравченко – художниці, члена НСХ України. Народилася у с. Новодубище Красилівського р-ну

2 січня

80 років з дня народження Віктора Омеляновича Гуцала – диригента, педагога, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Народився у с. Требухівці Летичівського р-ну

 

3 січня

235 років з дня народження Северина Кжишковського (Кржишковського; 1789-1865) – релігійного діяча, письменника, мемуариста. Народився у м Кам’янецьПодільський

75 років з дня народження Андрія Андрійовича Яремчука – журналіста, кінокритика, заслуженого журналіста України, члена НСЖ України та НС кінематографістів України. Народився у с. Коськів Шепетівського р-ну

 

5 січня

115 років з дня народження Степана Івановича Данилишина (1909-1973) – художника театру, живописця, члена СХ СРСР, заслуженого діяча мистецтв УРСР. Народився у с. Юхимівці Волочиського р-ну

 

6 січня

190 років з дня народження Степана Васильовича Руданського (1834-1873) – лікаря, поета, перекладача. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1849-1855). На Поділлі збирав фольклор, написав перші оригінальні твори

 

8 січня

85 років з дня народження Петра Прокоповича Карася – поета, публіциста, члена НСП України та НСЖ України, заслуженого журналіста України, лауреата обласних премій ім. В. Булаєнка та ім. М. Годованця. Народився у с. Коханівка Полонського р-ну

 

10 січня

95 років з дня народження Валентина Івановича Зноби (1929-2006) – скульптора, народного художника України, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, нині Національна премія України ім. Т. Г. Шевченка, засновника Академії мистецтв України, автора монумента Слави у м. Хмельницький

 

11 січня

85 років з дня народження Олександра Володимировича Лесика – архітектора, доктора архітектури, дійсного академіка УА архітектури, професора Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Народився у м. Полонне

75 років з дня народження Василя Лаврентійовича Дацюка – письменника, перекладача, члена НСП України. Народився в с. Щурівці Ізяславського р-ну;

75 років з дня народження Ніни Іванівни Гончарук – вишивальниці, заслуженого майстра народної творчості, лауреата обласної премії м.. Т. Г. Шевченка, Хмельницької міської премії м.. Б. Хмельницького. Народилася в с. Видошня Ярмолинецького р-ну

 

16 січня

80 років з часу смерті Леоніда Сильвестровича Лупана (1915-1944) – поета. У 1937 р. був репресований. Реабілітований посмертно. Народився у с. Нестерівці Дунаєвецького р-ну

70 років з часу перейменування міста Проскурова у місто Хмельницький, а Кам’янець-Подільської області на Хмельницьку (Постанова Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 р.)

 

23 січня

75 років з дня народження Володимира Миколайовича Марчука – живописця, майстра монументального розпису, члена НСХ України. Народився у с. Москалівка Ярмолинецького р-ну

 

28 січня

65 років з дня народження Любові Іванівни Сердунич – педагога, поетеси, краєзнавця, громадського діяча, члена НСП України, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народилася у с. Теліжинці Старосинявського р-ну

 

7 лютого

95 років з дня народження Івана Архиповича Стасюка (1929-2009) – краєзнавця, дослідника Поділля, почесного краєзнавця України, публіциста, лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського. Народився у с. Карабіївка Теофіпольського р-ну

85 років з дня народження Едуарда Рафаїловича Міляра – живописця, графіка, поета, члена НСХ України. Народився у смт Антоніни Красилівського р-ну

 

24 лютого

75 років з дня народження Зої Олександрівни Діденко – історика, голови правління Хмельницького міського відділення Всеукраїнського товариства української мови ім.Т. Г. Шевченка «Просвіта», лауреата премії ім. Я. Гальчевського, кавалера ордена княгині Ольги III ст.

 

100 років з часу перебування у Проскурові уряду УНР (березень, листопад)

 

1 березня

75 років з дня народження Валентини Григорівни Щур – скрипальки, педагога, заслуженої артистки України, лауреата обласної премії ім. Т. Г. Шевченка, викладача Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби. Народилася у м. Хмельницький

 

8 березня

75 років з дня народження Володимира Івановича Карвасарного – графіка, живописця, майстра художнього оброблення металу, члена НСХ України, лауреата обласної премії ім. В. Розвадовського та Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у с. Петрашівка Віньковецького р-ну

 

30 березня

70 років з дня народження Олександра Васильовича Байдича – освітянина, дослідника Поділля, почесного краєзнавця України, лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського, директора Кузьминського ліцею. Народився у с. Кузьмин Красилівського р-н

 

7 квітня

105 років з дня народження Івана Омельяновича Кутеня (1919-1984) – поета-пісняра, на його слова написано близько 300 пісень. Народився у с. Збриж Чемеровецького р-ну

 

8 квітня

80 років з дня народження Бориса Михайловича Негоди – художника-графіка, члена НСХ України, заслуженого художника України, лауреата обласної премії ім. В. Розвадовського. Народився у с. Калиня Кам’янець-Подільського р-ну

 

1 травня

60 років з часу заснування ансамблю танцю “Подолянчик” Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва – лауреата багатьох премій, переможця міжнародних фестивалів та конкурсів, зразкового художнього колективу України (1964)

120 років від дня народження Сальвадора Далі (1904–1989), іспанського художника, скульптора.

 

8 червня

95 років з дня народження Василя Івановича Кравчука (1929-2015) – письменника, сатирика, самодіяльного композитора, заслуженого діяча культури України, члена НСП України, лауреата літературних премій ім. С. Руданського, ім. С. Олійника, ім. Н. Забіли, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народився у с. Кіндратки Ізяславського р-ну

 

20 червня

85 років з дня народження Василя Федоровича Василашка – поета, публіциста, члена НСП та НСЖ України, заслуженого журналіста України, лауреата літературної премії ім. Лесі Українки. Народився у с. Куражин Новоушицького р-ну

 

23 червня

100 років з дня народження Григорія Яковича Храпача (1924- 2013) – поета, прозаїка, члена НСП України, лауреата обласних премій ім. Т. Шевченка, ім. М. Годованця, ім. В. Булаєнка. Народився у с. Гелетинці Хмельницького р-ну

 

24 червня

130 років з дня народження Володимира Юхимовича Січинського (1894-1962) – відомого історика архітектури, художника-графіка, літературознавця та мистецтвознавця, професора. Народився у м. Кам’янець-Подільський

 

6 липня

55 років з дня народження Богдана Миколайовича Мазура – скульптора, народного художника України, члена НСХ України, лауреата Малої Державної премії України ім. Т. Шевченка. Народився у м. Хмельницький

 

20 липня

80 років з дня народження Анатолія Йосиповича Ненцінського – письменника, гумориста, члена НСП України, заслуженого журналіста України, лауреата обласних премій ім. В. Булаєнка, ім. М. Годованця, ім. М. Федунця. Народився у с. Веснянка Старокостянтинівського р-ну

 

4 серпня

175 років з дня смерті Сильвестра Венжика Грози (1792-1849) – польського письменника, публіциста, представника “Української школи” в польській літературі. Народився у смт Меджибіж Летичівського р-ну

 

9 серпня

75 років з дня народження Миколи Захаровича Клеца – письменника, члена НСП України, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народився у с. Малі Мацевичі Старокостянтинівського р-н

 

19 серпня

80 років з дня загибелі Володимира Дмитровича Булаєнка (1918-1944) – українського поета-воїна, члена СП України (посмертно). Народився у с. Сорокодуби Красилівського р-ну

 

3 жовтня

125 років з дня народження Костя Олексійовича Гордієнка (1899-1993) – письменника, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Народився у с. Микитинці Ярмолинецького р-ну

 

 

9 жовтня

120 років з дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904-1983) – поета, письменника, перекладача, літературознавця, державного і громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, лауреата двох Державних премій України. Народився у м. Кам’янець-Подільський

 

12 жовтня

430 років з дня смерті Герасима Даниловича Смотрицького (I пол. XVI ст. – 1594) – письменника, педагога, культурноосвітнього діяча. Народився у с. Смотрич Дунаєвецького р-ну

 

15 жовтня

170 років з дня народження Юхима (Євфимія) Йосиповича Сіцінського (1859-1937) – історика Поділля, етнографа, мистецтвознавця, музеєзнавця, громадського діяча. Народився у с. Мазники, нині Деражнянського р-ну

 

17 листопада

190 років з дня смерті Мауриція Гославського (1802-1834) – польського поета-романтика, представника «Української школи» в польській літературі. Народився у с. Косогірка Ярмолинецького р-ну

 

21 листопада

65 років з дня народження Наталії Семенівни Лашко – художниці, члена НСМНМ України, педагога. Працює в техніці вишивки соломкою. Життєво і творчо пов’язана з м. Кам’янець-Подільський

 

2 грудня

80 років з дня народження Івана Михайловича Юркова – художника декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка металу), члена НСХ України. Єдиний на Поділлі майстер, який працює у техніці емалі.

 

14 грудня

110 років з дня народження Степана Костянтиновича Гуменюка (1914-1991) – історика-краєзнавця, кандидата історичних наук, бібліографа Поділля, громадського діяча, голови Хмельницького обласного історико-краєзнавчого товариства (1964-1991), лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського (посмертно). Народився у с. Михайлівка Ярмолинецького р-ну.