День дітей-винахідників

Одного разу одинадцятирічний хлопець на ім’я  Френк Епперсон, випадково залишив на вулиці стакан з лимонадом. Була зима і день був морозний. Згодом це зробило його дуже багатим. Вранці хлопчик природно знайшов свій забутий стаканчик замерзлим, але від цього не менш цікавим. Це, незвичайне для нього тоді відкриття, свого часу стало початком створення “фруктового льоду”, коли у 18 років йому прийшла в голову ідея випускати заморожений лимонад.

Протягом всієї історії людства винахідливість підростаючого покоління, особливо дітей, не раз заслуговувала пильної уваги. Це не дивно, адже їх погляд на звичайні для нас об’єкти та ситуації, ще зовсім незвичайний. Вони цілком можуть помітити те, що нами, з тієї чи іншої причини, просто проігноровано. Діти - відмінні винахідники.

Наприклад, перший батут винайшов 16-ти річний хлопець на ім’я Джон Ніссен з Айови в 1930-му році. Одного разу він вирішив натягнути брезент армійського зразка за допомогою гумових амортизаторів на залізний каркас, щоб просто пострибати на своє задоволення. Чому про це не подбали ті, які називають себе дорослими?

З огляду на незаперечні факти дитячої винахідливості, в міжнародному середовищі виникла ідея щорічного проведення Дня дітей-винахідників. Датою цієї календарної події, за даними проекту DilovaMova.com, була обрана дата народження Бенджаміна Франкліна - 17 січня. Він народився в неділю, 17 січня 1706 року в Бостоні, штат Массачусетс, який був тоді британською колонією. Нам він відомий більше, як один з батьків-засновників Сполучених Штатів Америки, якого ви бачите на сто доларовій купюрі валюти США.

Цікаво, що Бенджамін Франклін був єдиний з батьків-засновників, який скріпив своїм підписом всі три найважливіших історичних документа, що лежать в основі такої незалежної держави, яка сьогодні є Сполучені Штати Америки. Це Декларація незалежності США, Конституція і Версальський мирний договір 1783 року, формально фіналізуючий війну за незалежність від Великобританії тринадцяти британських колоній в Північній Америці.

Звичайно ж він не відразу став знаменитим американським політичним діячем, дипломатом, енциклопедистом і письменником. З дитинства Бенджамін Франклін був досить винахідливий, що не могло не відбитися і на його успішній кар’єрі. Наприклад, саме він став одним з розробників дизайну Великої печатки США.

Коли йому було 12 років, він придумав собі пристосування для більш швидкого плавання, винайшов ласти. Йому належить один з патентів на крісло-гойдалку і економічну малогабаритну піч для будинку, що отримала назву піч Франкліна. У більш зрілому віці саме він, для електрично заряджених станів, запропонував позначення «+» і «-», висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував справжнє «електричне колесо», яке оберталося під дією електростатичних сил.

Дитяча винахідливість чудова. Наприклад, в 1824-му році хлопчик 15-ти років на ім’я Луї Брайль, чий батько був звичайним шевцем, придумав і втілив у життя шрифт для людей з вадами зору та сліпих людей. Цей шрифт названий на його честь - шрифт Брайля. Якийсь Жозеф-Арман Бомбардьє став відомий тим, що в свої 15 років зі старого автомобіля фірми “Форд“ зробив такий вид транспорту, який зараз відомий нам як снігохід. Історія знає безліч прикладів винаходів, в яких діти грали одну з ключових ролей.

Будьте винахідливі!

 

Також радимо прочитати:

 

·         Анастасія Лівочка знайшла спосіб рятувати життя бійців Ця дівчина вигадала одразу два корисних винаходи, якими користуються бійці в зоні АТО. ...

https://shotam.info/visim-vynakhodiv-vid-ukrains-kykh-shkoliariv-iaki-pidkoryly-svit/

·         Валентин Фречка виготовляє папір з опалого листя ...

https://suspilne.media/343038-zakarpatskij-vinahidnik-otrimav-vid-es-25-mln-evro-na-budivnictvo-fabriki-paperu-z-opalogo-lista/

·         Вєста Барілко створила пристрій «Риба керує акваріумом» ...

https://www.radiosvoboda.org/a/29190152.html

·         Ігор Шибка розробив електронні окуляри для незрячих

https://vseosvita.ua/news/15-ricnij-skolar-rozrobiv-elektronni-okulari-dla-nezracih-3085.html

 

 

 

                                                                      

Міжнародні десятиліття за рішенням ООН:

2014-2024 роки – Десятиліття стійкої енергетики для всіх

2015 – 2024 роки – Міжнародне десятиліття осіб африканського походження 2016 – 2025 роки – Десятиліття дій ООН з проблем харчування

2018 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття дій "Вода для сталого розвитку" 2019 – 2028 роки – Міжнародне десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств

2021– 2030 роки – Міжнародне десятиліття Організації Об'єднаних Націй з відновлення екосистем

2021 – 2030 роки – Міжнародне десятиліття науки про океан в інтересах сталого розвитку

2022 – 2032 роки – Міжнародне десятиліття мов корінних народів

 2024 – 2033 роки – Міжнародне десятиліття науки для сталого розвитку

 

На державному рівні оголошено:

2018–2028 – Десятиліття української мови (Указ Президента України

No 156/2018 від 31.05.2018 р.)

 

ЄС оголосив:

Валенсію (Іспанія) – “зеленою” столицею Європи

Тарту (Естонія) – культурною столицею Європи

Страсбург (Франція) – Всесвітньою столицею книги

Тренто (Італія) – європейською волонтерською столицею

 

 Відомі події світової історії:

35 років тому резолюцією Генеральної Асамблеї ООН схвалено

“Конвенцію про права дитини” (1989)

40 років від часу заснування американської компанії з виробництва

комп’ютерної техніки Dell (1984)

65 років тому Генеральною Асамблеєю ООН проголошено “Декларацію

прав дитини” (1959)

 

 

2024 року виповнюється:

 Відомі події в Україні:

90 років від часу створення Національної спілки письменників

України (1934)

130 років від часу запуску у Львові електричного трамвая – одного

з найперших у Європі (1894)

150 років від часу створення Всесвітньої поштової спілки – міжнародної

організації, що нині об’єднує 192 країни (1874)

190 років від часу заснування Наукової бібліотеки імені М. Максимовича

Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834)

190 років від часу заснування дендрологічного парку “Тростянець”

НАН України (1834)

290 років від часу заснування Нової Січі, останньої Запорозької Січі (1734)

350 років від першого видання Києво-Печерською друкарнею “Київського

Синопсиса”, першого короткого нарису історії України від найдавніших

часів до останньої чверті XVII ст. (1674)

450 років від часу появи першого друкованого в Україні слов’янського

“Букваря”, упорядкованого та виданого І. Федоровим у Львові (1574)

880 років від часу створення Галицького Євангелія, однієї з найдавніших

книжкових пам’яток Київської Русі (1144)

 

Ювілеї письменників:

1 січня

110 років від дня народження Збана́цького Ю́рія Оліфе́ровича (1914-1994), українського письменника, кінодраматурга

 6 січня

190 років від дня народження Руданського Степана Васильовича (1834-1873), українського поета, перекладача античної літератури

 8 січня

145 років від дня народження Васи́льченка Степа́на Васи́льовича (1879-1932), українського письменника і педагога

 9 березня

 210 років від дня народження Шевче́нка Тара́са Григо́ровича (1814-1861), українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча

 13 травня

 175 років від дня народження Панаса Мирного (Рудченка Пана́са Я́ковича) (1849-1920), українського прозаїка та драматурга

17 червня

175 років від дня народження Олени Пчілки (Косач Ольги Петрівни) (1849-1930), української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографки, фольклористки, публіцистки, громадської діячки

25 серпня

100 років від дня народження Загребельного Павла Архи́повича (1924-2009), українського письменника, сценариста, Героя України

 9 вересня

 255 років від дня народження Котляре́вського Іва́на Петро́вича (1769-1838), українського письменника, військового, класика нової української літератури, громадського діяча

10 вересня

130 років від дня народження Довже́нка Олекса́ндра Петро́вича (1894-1956), українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографа

17 вересня

 160 років від дня народження Коцюбинського Михайла Михайловича (1864-1913), видатного українського письменника, громадського діяча, майстра психологічної прози

20 вересня

 95 років від дня народження Світли́чного Іва́на Олексі́йовича (1929-1992), українського літературознавця, мовознавця, літературного критика, поета, перекладача

9 жовтня

120 років від дня народження Бажа́на Мико́ли Плато́новича (1904-1983), українського поета, перекладача, культуролога, енциклопедиста, філософа, громадського діяча

13 листопада

135 років від дня народження Остапа Вишні (Губенка Павла Михайловича) (1889-1956), українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози XX століття

 

 Видатні особистості:

95 років від дня народження Адель Григорівни Гілевич (1929- 1994), української художниці-ілюстраторки

140 років від дня народження Олександра Васильовича Лінецького

(1884–1953), українського архітектора

160 років від дня народження Віктора Валер’яновича Величка

(1864–1923), українського архітектора

160 років від дня народження Михайла Мелетійовича Плохинського

(1864–1906), українського історика, архівіста

170 років від дня народження Олексія Михайловича Іваницького

(1854–1920), фотохудожника

170 років від дня народження Йосипа Абрамовича Маршака (1854–1918),

українського купця, ювеліра, мецената

180 років від дня народження Сергія Олександровича Раєвського

(1844 – після 1922), діяча просвітницького руху, члена (1869–1920) та голови

(1911–1915) Харківського товариства грамотності

180 років від дня народження Єгора Єгоровича Шрейдера (1844–1922),

українського живописця

210 років від дня народження Амвросія Лук’яновича Метлинського

(1814–1870), українського поета, перекладача, етнографа, видавця, педагога

210 років від дня народження Джона Джеймса Юза (1814–1889), британсь-

кого гірничого інженера, засновника міста Юзівка (нині – місто Донецьк)

245 років від дня народження Олександра Дмитровича Засядька (1779–1837), українського винахідника-артилериста, генерал-лейтенанта артилерії

380 років від дня народження Мацуо Басьо (1644-1694), японського поета, майстра коротких хайку

510 років від дня народження Андреаса Везалія (1514–1564), творця

сучасної анатомії як науки, першого, хто дав опис тіла людини, побудований

на докладному анатомуванні

555 років від дня народження Васко да Гами (1469–1524), португальсь-

кого дослідника і мореплавця, який відкрив морський шлях із Європи

до Індії навколо мису Доброї Надії

555 років від дня народження Еразма Ротердамського (1469–1536),

французького богослова, філософа, поета

770 років від дня народження Марка Поло (1254–1324), венеціанського

купця, мандрівника

945 років від дня народження П’єра Абеляра (1079–1142), французького

філософа, теолога, поета

1670 років від дня народження Аврелія Августина (354–430), середньо-

вічного філософа, родоначальника християнської історії

1555 років від дня народження Сократа (469–399 рр. до н. е.),

грецького філософа

1640 років від дня народження Аристотеля (384–322 рр. до н. е.),

давньогрецького філософа, першого науковця-енциклопедиста

 

Краєзнавчі дати

1 січня

80 років з дня народження Миколи Федоровича Федунця (1944-2009) – поета, заслуженого працівника культури України, лауреата Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, обласних премій ім. Т. Шевченка та ім. В. Булаєнка, Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у с. Сушівці Білогірського р-ну

80 років з дня народження Ольги Андріївни Кравченко – художниці, члена НСХ України. Народилася у с. Новодубище Красилівського р-ну

2 січня

80 років з дня народження Віктора Омеляновича Гуцала – диригента, педагога, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Народився у с. Требухівці Летичівського р-ну

 

3 січня

235 років з дня народження Северина Кжишковського (Кржишковського; 1789-1865) – релігійного діяча, письменника, мемуариста. Народився у м Кам’янецьПодільський

75 років з дня народження Андрія Андрійовича Яремчука – журналіста, кінокритика, заслуженого журналіста України, члена НСЖ України та НС кінематографістів України. Народився у с. Коськів Шепетівського р-ну

 

5 січня

115 років з дня народження Степана Івановича Данилишина (1909-1973) – художника театру, живописця, члена СХ СРСР, заслуженого діяча мистецтв УРСР. Народився у с. Юхимівці Волочиського р-ну

 

6 січня

190 років з дня народження Степана Васильовича Руданського (1834-1873) – лікаря, поета, перекладача. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1849-1855). На Поділлі збирав фольклор, написав перші оригінальні твори

 

8 січня

85 років з дня народження Петра Прокоповича Карася – поета, публіциста, члена НСП України та НСЖ України, заслуженого журналіста України, лауреата обласних премій ім. В. Булаєнка та ім. М. Годованця. Народився у с. Коханівка Полонського р-ну

 

10 січня

95 років з дня народження Валентина Івановича Зноби (1929-2006) – скульптора, народного художника України, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, нині Національна премія України ім. Т. Г. Шевченка, засновника Академії мистецтв України, автора монумента Слави у м. Хмельницький

 

11 січня

85 років з дня народження Олександра Володимировича Лесика – архітектора, доктора архітектури, дійсного академіка УА архітектури, професора Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Народився у м. Полонне

75 років з дня народження Василя Лаврентійовича Дацюка – письменника, перекладача, члена НСП України. Народився в с. Щурівці Ізяславського р-ну;

75 років з дня народження Ніни Іванівни Гончарук – вишивальниці, заслуженого майстра народної творчості, лауреата обласної премії м.. Т. Г. Шевченка, Хмельницької міської премії м.. Б. Хмельницького. Народилася в с. Видошня Ярмолинецького р-ну

 

16 січня

80 років з часу смерті Леоніда Сильвестровича Лупана (1915-1944) – поета. У 1937 р. був репресований. Реабілітований посмертно. Народився у с. Нестерівці Дунаєвецького р-ну

70 років з часу перейменування міста Проскурова у місто Хмельницький, а Кам’янець-Подільської області на Хмельницьку (Постанова Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 р.)

 

23 січня

75 років з дня народження Володимира Миколайовича Марчука – живописця, майстра монументального розпису, члена НСХ України. Народився у с. Москалівка Ярмолинецького р-ну

 

28 січня

65 років з дня народження Любові Іванівни Сердунич – педагога, поетеси, краєзнавця, громадського діяча, члена НСП України, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народилася у с. Теліжинці Старосинявського р-ну

 

7 лютого

95 років з дня народження Івана Архиповича Стасюка (1929-2009) – краєзнавця, дослідника Поділля, почесного краєзнавця України, публіциста, лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського. Народився у с. Карабіївка Теофіпольського р-ну

85 років з дня народження Едуарда Рафаїловича Міляра – живописця, графіка, поета, члена НСХ України. Народився у смт Антоніни Красилівського р-ну

 

24 лютого

75 років з дня народження Зої Олександрівни Діденко – історика, голови правління Хмельницького міського відділення Всеукраїнського товариства української мови ім.Т. Г. Шевченка «Просвіта», лауреата премії ім. Я. Гальчевського, кавалера ордена княгині Ольги III ст.

 

100 років з часу перебування у Проскурові уряду УНР (березень, листопад)

 

1 березня

75 років з дня народження Валентини Григорівни Щур – скрипальки, педагога, заслуженої артистки України, лауреата обласної премії ім. Т. Г. Шевченка, викладача Хмельницького музичного училища ім. В. Заремби. Народилася у м. Хмельницький

 

8 березня

75 років з дня народження Володимира Івановича Карвасарного – графіка, живописця, майстра художнього оброблення металу, члена НСХ України, лауреата обласної премії ім. В. Розвадовського та Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у с. Петрашівка Віньковецького р-ну

 

30 березня

70 років з дня народження Олександра Васильовича Байдича – освітянина, дослідника Поділля, почесного краєзнавця України, лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського, директора Кузьминського ліцею. Народився у с. Кузьмин Красилівського р-н

 

7 квітня

105 років з дня народження Івана Омельяновича Кутеня (1919-1984) – поета-пісняра, на його слова написано близько 300 пісень. Народився у с. Збриж Чемеровецького р-ну

 

8 квітня

80 років з дня народження Бориса Михайловича Негоди – художника-графіка, члена НСХ України, заслуженого художника України, лауреата обласної премії ім. В. Розвадовського. Народився у с. Калиня Кам’янець-Подільського р-ну

 

1 травня

60 років з часу заснування ансамблю танцю “Подолянчик” Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва – лауреата багатьох премій, переможця міжнародних фестивалів та конкурсів, зразкового художнього колективу України (1964)

120 років від дня народження Сальвадора Далі (1904–1989), іспанського художника, скульптора.

 

8 червня

95 років з дня народження Василя Івановича Кравчука (1929-2015) – письменника, сатирика, самодіяльного композитора, заслуженого діяча культури України, члена НСП України, лауреата літературних премій ім. С. Руданського, ім. С. Олійника, ім. Н. Забіли, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народився у с. Кіндратки Ізяславського р-ну

 

20 червня

85 років з дня народження Василя Федоровича Василашка – поета, публіциста, члена НСП та НСЖ України, заслуженого журналіста України, лауреата літературної премії ім. Лесі Українки. Народився у с. Куражин Новоушицького р-ну

 

23 червня

100 років з дня народження Григорія Яковича Храпача (1924- 2013) – поета, прозаїка, члена НСП України, лауреата обласних премій ім. Т. Шевченка, ім. М. Годованця, ім. В. Булаєнка. Народився у с. Гелетинці Хмельницького р-ну

 

24 червня

130 років з дня народження Володимира Юхимовича Січинського (1894-1962) – відомого історика архітектури, художника-графіка, літературознавця та мистецтвознавця, професора. Народився у м. Кам’янець-Подільський

 

6 липня

55 років з дня народження Богдана Миколайовича Мазура – скульптора, народного художника України, члена НСХ України, лауреата Малої Державної премії України ім. Т. Шевченка. Народився у м. Хмельницький

 

20 липня

80 років з дня народження Анатолія Йосиповича Ненцінського – письменника, гумориста, члена НСП України, заслуженого журналіста України, лауреата обласних премій ім. В. Булаєнка, ім. М. Годованця, ім. М. Федунця. Народився у с. Веснянка Старокостянтинівського р-ну

 

4 серпня

175 років з дня смерті Сильвестра Венжика Грози (1792-1849) – польського письменника, публіциста, представника “Української школи” в польській літературі. Народився у смт Меджибіж Летичівського р-ну

 

9 серпня

75 років з дня народження Миколи Захаровича Клеца – письменника, члена НСП України, лауреата обласної премії ім. М. Годованця. Народився у с. Малі Мацевичі Старокостянтинівського р-н

 

19 серпня

80 років з дня загибелі Володимира Дмитровича Булаєнка (1918-1944) – українського поета-воїна, члена СП України (посмертно). Народився у с. Сорокодуби Красилівського р-ну

 

3 жовтня

125 років з дня народження Костя Олексійовича Гордієнка (1899-1993) – письменника, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Народився у с. Микитинці Ярмолинецького р-ну

 

 

9 жовтня

120 років з дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904-1983) – поета, письменника, перекладача, літературознавця, державного і громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, лауреата двох Державних премій України. Народився у м. Кам’янець-Подільський

 

12 жовтня

430 років з дня смерті Герасима Даниловича Смотрицького (I пол. XVI ст. – 1594) – письменника, педагога, культурноосвітнього діяча. Народився у с. Смотрич Дунаєвецького р-ну

 

15 жовтня

170 років з дня народження Юхима (Євфимія) Йосиповича Сіцінського (1859-1937) – історика Поділля, етнографа, мистецтвознавця, музеєзнавця, громадського діяча. Народився у с. Мазники, нині Деражнянського р-ну

 

17 листопада

190 років з дня смерті Мауриція Гославського (1802-1834) – польського поета-романтика, представника «Української школи» в польській літературі. Народився у с. Косогірка Ярмолинецького р-ну

 

21 листопада

65 років з дня народження Наталії Семенівни Лашко – художниці, члена НСМНМ України, педагога. Працює в техніці вишивки соломкою. Життєво і творчо пов’язана з м. Кам’янець-Подільський

 

2 грудня

80 років з дня народження Івана Михайловича Юркова – художника декоративно-прикладного мистецтва (художня обробка металу), члена НСХ України. Єдиний на Поділлі майстер, який працює у техніці емалі.

 

14 грудня

110 років з дня народження Степана Костянтиновича Гуменюка (1914-1991) – історика-краєзнавця, кандидата історичних наук, бібліографа Поділля, громадського діяча, голови Хмельницького обласного історико-краєзнавчого товариства (1964-1991), лауреата обласної премії ім. Ю. Сіцінського (посмертно). Народився у с. Михайлівка Ярмолинецького р-ну.

 

 

Книги-картинки. Що таке Віммельбух?

Книги-картинки корисні для тренування уваги, логічного мислення та уяви. Вони допомагають розвивати мовлення дитини. Поки батьки розповідають про те, що відбувається на сторінках, малеча запам’ятовує нові слова та вчиться вимовляти. “Читання” можна переривати завданнями. Наприклад, попросити дитину знайти на зображенні певного персонажа або порахувати кількість предметів одного кольору. У сучасному світі  такі книги називаються Віммельбухи. У перекладі з німецької Віммельбух це “ілюстрована книга-головоломка”. У ній зовсім мало тексту, а іноді його взагалі немає. Кожен розворот Віммельбуха – велике барвисте зображення, яке складається з найдрібніших фрагментів, героїв, явищ і безлічі сюжетних ліній. Вважається, що жанр з’явився завдяки фламандським художникам Ієроніму Босху та Пітеру Брейгелю-старшому, відомим своїми деталізованими картинами. Їхні роботи надихнули німецького ілюстратора Алі Мітгуча на створення віммельбухів. Перша книга для дітей вийшла 1968 року і називалася “Навколо мого міста”. У ній описувалися сцени із повсякденного життя Мюнхена. Дітям та дорослим так сподобалося розглядати, а не читати, що жанр прижився і залишається популярним досі.

Незважаючи на відсутність тексту, будь-який Віммельбух – довга книга. У ній немає єдиного сюжету. Дивлячись на яскраві розвороти, можна писати стільки історій, скільки дозволить фантазія. Вивчення Віммельбухів більше схоже на гру, тому є чудовим способом провести час усією родиною.

Книга дає масу можливостей проявити фантазію. Можна просто розглядати барвисті сюжети, не вдаючись у подробиці, а можна влаштовувати змагання історій, виконувати завдання на якийсь час і навіть вивчати іноземну мову за допомогою Віммельбуха.

Разом із дитиною можна зробити картинку-головоломку своїми руками. Визначте цікаву йому тему та зробіть фон. Можна намалювати на ватмані карту зоряного неба або надрукувати готовий лісовий краєвид. Потрібні герої та предмети знайдуться на сторінках старих журналів – разом із дитиною вирізайте все, що сподобалося, та приклеюйте на заготовку. У результаті вийде ваш унікальний Віммельбух, з яким можна працювати так само, як із книгою з друкарні.

Як правило, з 6-9 місяців дитина вже може концентруватися на картинці протягом декількох хвилин, поки дорослий розповідає, де котик або куди біжить конячка. У цьому віці основний акцент можна зробити саме на вивчення нових слів. Наприклад, сьогодні ви показуєте і називаєте тварин, завтра – транспорт, післязавтра – рослини і таке інше. Намагайтеся не перевтомити дитину. Якщо він утомився і більше не хоче розглядати картинки, поверніться до гри через пару днів.

У віці 3-х років можна не лише вивчати слова, а й наповнювати мову новими значеннями. Розповідайте про форму та колір предметів, пояснюйте дії героїв, створюйте прості логічні ланцюжки. Наприклад, “Почався дощ, тому всі дістали парасольки”, “Велосипед зламався, тато його лагодить”, “Бабуся йде в магазин, щоб купити молоко”. Це допоможе дитині навчитися розуміти причинно-наслідкові зв’язки та підштовхне її інтерес до вивчення навколишнього світу. Допитливі діти будуть ставити багато запитань батькам. Не відмахуйтеся від них і намагайтеся знаходити відповіді на всі репліки на кшталт “Чому небо блакитне, а ліс зелений?”.

Поступово у малечі збільшуйться обсяг інформації. Вже можна писати довгі історії про героїв книги, робити речення розгорнутими. Розповідати про емоції персонажів, описувати погоду чи природні явища. Доросліші, дитина сильніше втягується в процес. Задавайте діткам запитання, просіть вигадати свою історію, обговорюйте те, що відбувається, – загалом, перетворюйте гру на дискусію.До речі, у цьому віці можна навчати дитину рахувати. Почніть із простого. Наприклад, допоможіть дізнатися, скільки дерев. Згодом вдасться приступити до складніших завдань: “На картинці дві корови і три качки. Скільки всього птахів ти бачиш?”. Навички можна тренувати і після гри з Віммельбухом, наприклад на прогулянці, підраховуючи качок у ставку або голубів на дитячому майданчику.