Дорогі друзі!

 

До вашої уваги книги, які допоможуть триматись в сучасних умовах, не падати духом,  отримати заряд від української книги і черпати натхнення.

Обирайте сильні твори – про війну, романтику, кохання, подорожі й думки про вічне. Книги українською  - як і українська літературна традиція – явище хоч і молоде, однак, цілком сформоване і самобутнє. Причин тому чимало, та головна з них – непроста українська історія. Народне лихо це  – родючий ґрунт для виникнення генерації талановитих людей. Наша воля – найнезламніша в Європі, а слово – "найбронебійніше" у світі! Деякі з творів сонячні й переповнені любов’ю та спогадами, є й такі, що показують життя не з кращого боку, але без недомовок і прикрас.

Роман Малиновський. Солодке Життя. 2021.

Тринадцять історій різних людей, які поєднує настрій та роздуми про людську природу. Кожен герой познайомить вас зі своїм внутрішнім всесвітом та покличе в подорож. Оповідання автора схожі на кіно, й справді переносять читача у різні квартири, потяги, літаки, міста й континенти. Просто зануртеся у солодке й не зовсім життя та розгадуйте характери персонажів й свої власні загадки.

Тарас Прохасько. Бо так є. 2021.

Масивна книга з дуже короткими нотатками й оповіданнями. Структура книги розроблена як водяний годинник клепсидра. Однак, як саме вимірювати час — вирішувати вам: по краплі відміряти воду чи відкрити кран на повну силу і жадібно здобувати нову їжу для мозку.

Галина Крук.  Хто завгодно, тільки не я.  2021.

Про карантин, втрати, переживання і розмаїття інших почуттів. Оповідання авторки незвичайні й правдиві. В деяких власних почуттях складно розібратися, важко сказати правду собі, а ця книга “ріже” по живому й показує досвід різних людей у непростих ситуаціях. “Хто завгодно, тільки не я” — це насправді про кожного з нас.

Надійка Гербіш. Теплі історії до кави. 2012.

Світла книга про усі наші людські почуття, любов до дому, подорожі й терпку каву з солодким шоколадом. Герої оповідань складають маршрути, не забувають спинитися, щоб послухати вуличну музику, люблять свій дім та котів й завжди готові прийняти гостя. Світ тут майже ідеальний, але кому не завадить шматок натхнення й оптимізму?

Вузлик на пам’ять. Історії та спогади про бабусю. 2019.

Наші близькі живуть в історіях, і, певно, немає кращого способу зберегти найтепліші та щемкі спогади, ніж у книзі. Цю збірку створили багато авторів та авторок, але в кожному оповіданні бабуся та сама, рідна. Любить пекти хліб чи пироги, обіймати внуків і створювати затишок. Кожен спогад хочеться перетворити на вузлик на пам’ять.

Тамара Горіх  Зерня. Доця. 2019.

         Зібравши реальні історії людей зі Сходу та власний болючий досвід, українська волонтерка створила неймовірний роман про любов, відчай та війну. У головної героїні немає імені, сім’ї, дому та речей, які вона любила. Натомість є відчай та мужність, які роблять її справжнім воїном на полі палаючих ілюзій.

 Володимир Лис. Століття Якова. 2010.

         Нарешті ми застали той час, коли популярні книги українською почали екранізувати. Роман “Століття Якова” розповідає історію, яка одночасно здається фантастичною і реальною. Старий Мех, віковий дід із сивою бородою, спостерігав за тим, як змінюються держави і режими. Російська імперія, УНР, Польща, СРСР і сучасна Україна. Дитина, підліток, юнак, чоловік, а тепер похила людина. Яків не просто спостерігав за часом, а плинув разом з ним, отримуючи один за одним удари долі. Війни і особисті драми пройшли, залишивши після себе душевні рани і тяжкі спогади...

 

Дарина Гнатко. Притулок семи вітрів. 2020.

 

Чудова манера письма, читання не нудне, захопливий сюжет. Від роману неможливо відірватися. А ще любов авторки до героїв кріпаків та кріпачок, панів. Проте можливо такої літератури і не вистачає сучасній українській літературі. Це не просто розповіді про тяжке тижня поневолених селян, це також і історії кохання простих людей до панів та навпаки. Історія пристрасті та втрат. Захоплива історія кохання, втрат та прокляття від Дарини Гнатко занурює нас у давні часи панства і кріпацтва.

Анастасія Нікуліна. Зграя. 2018.

         “Зграя” – це про підліткове життя, коли тіло і душа прагне свободи. Герої роману знаходять спосіб її отримання – паркур. Небезпечне мистецтво випробування можливостей тіла для подолання перешкод, висоток за висотками. Адже разом вони непереможні, разом вони – зграя. Та чи зможе зграя подолати випробування, яким для них стане Таша?

 

Василь Шкляр. Спів божої пташки. 2020.

         Романи Василя Шкляра і через півстоліття залишаються актуальними. Письменник, який описав найжахливіші події та найбільші звершення нації. Роман “Спів божої пташки” це перевидання раннього роману “Ностальгія”, що був написаний після вибуху ЧАЕС. Простий чоловік Микола, який втрачає жагу до життя, покидає роботу та має намір вирушити в таку собі “відпустку” за натхненням. Проте, все обертається проти нього і його сім’ї, коли він зустрічає жінку, яка змінює все. Роман, повний ностальгії та печалі, який по праву може очолювати вітчизняний умовний список "найпопулярніші книги".

 

 

Богдан Савлюк. Орден Місяця. 2020.

         Запитаєте, що почитати українською? Ну, припустімо, одну із кращих пригодницьких книг - сучасну історію про таємничі ордени, світові змови та могутній магічний артефакт. Такий варіант вам підходить? За давньою легендою, існує найбільше джерело потаємних знань – щоденник самого Ісуса, який оберігає орден Місяця, заснований ще Богданом Хмельницьким. Звичайний вчитель історії натрапляє на згадки про щоденник, відомий ще як “Джерело Q” в древніх записах, і може попередити орден про небезпеку. Сучасна гостросюжетна пригода, в якій будуть і небезпеки, і випробування, і магічні знаки, і, звісно, кохання.

 

Андрій Кокотюха. Справа отамана Зеленого. 2019.

         Україна на світанку 20 століття. 1919 рік, розпал радянсько-української війни. Автор вихопив з історичного полотна останні миті існування гетьманату як явища. За сюжетом, чудернацькі примхи долі змушують двох антагоністів раз-по-раз рятувати один одного. Та вічно так тривати не могло. І ось, доленосний випадок стався: хтось має зостатись живим, а хтось – агинути. Автор дозволяє читачу обирати між двома, але історична правда робить вибір за нас...

Наталія Гурницька. Багряний колір вічності. 2019.

         Приклад нетипового, але від того не менш захоплюючого любовного роману. Події відбуваються в одному лише Львові, але у різні роки. Доля головної  героїни  Ірени навіки з’єднана з коханням, яке криє в собі страшні таємниці та несе випробування, від яких аж хочеться зневіритись.

Наталія Матолінець. Керамічні серця. 2020.

        Фантастична новинка від відомої Наталії Матолінець запрошує в свої чарівливі та стрімкі пригоди. Герої повісті: безрідний та безсилий Канре, який служить маестрам і не має права підводити очі, та бездоганний Жаррак, головна зброя Сонцесяйного і надія одного із найславетніших та найсильніших родів. Їхня зустріч випадкова, проте, всі ми знаємо – випадковості не випадкові.

З цієї зустрічі зав’язується дружба, яка допоможе героям боротись із усіма викликами долі. А їх буде чимало – країною шириться невідома смертельна недуга, нависла загроза війни, ширяться змови. Та чи зможуть вони боротись за честь і справедливість в світі, де панує лише жорстокість, а править всіма – бездушність керамічних сердець?

 

 Наталія Щерба. Лунастри. 2016.

        Ще одна трилогія, яка не залишить байдужим підлітка. В центрі сюжету – звичайний хлопчик, якого чекають незвичайні пригоди. Волею випадку він дізнається про прихований світ, в якому живуть астри та лунати. І знаходить друзів, з якими йому доведеться пройти небезпечний шлях. А в кінці – зробити доленосний вибір між холодним Місяцем та гарячими зорями, чорним і білим драконами, життям та смертю. Дитяча книга про недитячі рішення та магію, яка є і в нашому світі.

 

Любко Дереш. Пісні про любов і вічність. 2014.

         В подорожі можна їхати з другом, можна рушати у коротку відпустку, але є ще один вид: подорож у пошуках себе й сенсу. Коли втрачати вже нічого, лишається стати мандрівним філософом та знайти власне “я”.

 

Олена Макарчук. Листи до Фроди. 2021.

        Саме листи до богині кохання Фроди пишуть на фронті. На війні є місце для кохання та щирих почуттів, але так само і для зрад. Стосунки в цій збірці показані не ідеальні: люди зраджують та часто не цінують коханих, дружин та чоловіків, вигадують романтичні образи, спираючись на фейсбук, і готові з головою ринути в гріхи. Легше приймати ці події, коли про них пишуть закордонні автори, але тут рідний Київ, Харків і звичні нам декорації без жодних прикрас, тож обманути себе не вийде.

Ольга Саліпа. Теплі історії про справжнє: як бути щасливим попри все. 2021.

Коли чаша терпіння переповнена, все довкола втратило кольори й смак, ця книга може виручити. Кожне оповідання показує нам любов, дружбу та міцну родину. У деякі історії чи ідеальність важко повірити, але ці події точно мають місце у житті та наших мріях.

Міла Іванцова. Скринька з оповідками. 2018.

        Хотіли би побачити себе в ролі героя книги? Спробуйте знайти щось рідне на сторінках цієї. Кожен з нас у певний час міг проживати любов, складні ситуації, моменти, коли треба рухатися вперед та зробити крок до щастя. Ключовими персонажами стали звичайні люди, яких ми щодня бачимо на зупинках і вулицях міста, та навіть котики.

25 есе про головне. 2020.

        Короткі есе з глибоким змістом: про життя авторів, творчість, Україну, життєві уроки та вміння в малому розкрити цілий Всесвіт. Загалом, кожен із 25 сучасних письменників висловив думку про те, що ж головне в житті. Один такий твір може врізатися в пам’ять, змусити переосмислити сенс буття й змінити ваші думки. Не обов’язково читати тисячу сторінок, іноді достатньо однієї. Серед авторів: Сергій Жадан, Олександр Бойченко, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Лесь Белей, Петро Мідянка, Катерина Бабкіна, Оксана Забужко, Тарас Возняк.

Марк Лівін. Зелена, 19. 2020.

        У цій книзі дві повісті та два невеликих оповідання. Їх всі об’єднують роздуми дорослої людини, яка повертається в дім дитинства. Мабуть, багато хто переживав момент, коли на очі накочуються сльози, бо квіти біля дому так само пахнуть, речі лежать на тих же місцях. Однак, весь смуток за дитинством, спогади варто перетворити на щастя. Зрештою, всі ми виростаємо й уже ніколи не станемо тими ж безтурботними й маленькими.

Катерина Бабкіна. Мій дід танцював краще за всіх. 2019.

          Шкільні знайомства можуть залишитися із нами на все життя. Не замислювалися, ким тепер став хлопчик з сусідньої парти чи старий приятель? Може здаватися, що ви давно це прожили й забули, але минуле завжди впливає на нас. В оповіданнях поєднані історії п’яти родин, усі вони змушують нас подумати про втрати, любов, можливості, які дає життя.

 

 

 

 

 

 

Дорогі друзі!

Мандруємо нашою добіркою книг по яких створені чудові фільми, де  точно вистачить вам на роки пригод. Це як довга подорож тисячами сторінок з відкриттям нових світів та сюжетних ліній. З іншого боку — улюблена історія читається легко й одним духом, якою б довгою вона не була.

Джоан Роулінг. Гаррі Поттер. (Harry Potter, 7 книг, 1997-2007).

Хлопчик, що вижив, без сумніву підкорив мільйони людей. Книги виходили шаленими тиражами, а після виходу фільмів набули ще більшої популярності. Магічна історія живе й досі, радимо прочитати, щоб згадати дитинство. Про дружбу, любов та боротьбу проти зла можна роздумувати вічно. До цього ж всесвіту приєдналися “Фантастичні звірі та де їх шукати”, ”Казки Барда Бідла”, “Квідич крізь віки”.

Джон Роналд Руел Толкін.  Володар перснів. (The Lord of the Rings, 5 книг, 1954-1955).

Доля Середзем’я у руках Фродо, маленьких хобітів та їх братства. У цьому світі існує світла й темна магія, чаклуни, дивовижні ліси й країни. Ельфи, гноми, люди та інші створіння могли б жити у мирі, але перстень влади, викуваний Сауроном, може знищити всі їх країни. На героїв та вас чекають мандри неймовірними містами, епічні битви й щирі почуття. Про пригоди хобітів дізналося багато людей, а ось передісторія з’явилася пізніше. Читати книги треба в такому порядку: “Сильмариліон”, “Хобіт”, а тоді три частини “Володаря перснів”.

Стівен Кінг. Темна Вежа. (The Dark Tower, 8 книг, 1982-2012).

Серія короля жахів поєднує різні жанри: наукову фантастику, фентезі, навіть вестерн. У центрі подій останній член королівського ордену Стрільців Роланд, який шукає Темну Вежу — таємниче місце, що з’єднує різні світи. Всесвіт нагадує сучасний світ, трохи Дикий Захід, і приправлене все це магією. Цікаво також, що персонажі серії з’являються і в багатьох інших книгах Кінга, але зрозуміти це можуть тільки обрані.

Айн Ренд. Атлант розправив плечі. (Atlas Shrugged, 3 книги, 1957).

Антиутопія, яка для багатьох підприємців стала відкриттям та настільною книгою. Суспільство тут зображене в період кризи, коли керує влада, а на першому місці — гроші. Тим часом творці, які тримають світ на плечах, програють у боротьбі проти машини режиму. Книга доводить, що найкращий суспільний устрій можливий тільки з вільним ринком праці.

Френк Герберт.  Хроніки Дюни. (Dune, 6 книг, 1965-1985).

Фантастичний цикл охоплює аж 5 тисяч років. Найцінніша речовина всесвіту — прянощі. Той, хто володіє ними, може все: літати між зірок, продовжувати життя, здобувати гроші. Однак, прянощі видобувають лише на одній планеті, й за володіння нею триває постійна війна між династіями. Через тисячоліття на планеті навіть з’являється Цар, Єретики, планета видозмінюється. Незмінним лишаються тільки постійні сутички й людська природа.

Террі Пратчетт.  Плаский світ. (Discworld, 60 творів, 1983-2014).

Дискосвіт — це віддзеркалення нашого життя, море усмішок, гумору, пародій на різні жанри. Фантастичний світ стоїть на черепасі та слонах, а на поверхні — десятки персонажів, кожен з яких потрапив до оповідки: боги, крадії, чарівники, члени міської варти, тролі, відьми й герої… Міфічні персонажі мандрують серед чарів, знайомляться з дивними істотами й людьми. Неповторні книги Террі Пратчетта зробили фентезі таким, як воно є зараз. Читайте, аби поринути у вигаданий, але інтелектуальний всесвіт чарів.

 

Рік Ріордан. Персі Джексон. (Percy Jackson, 5 книг, 2005-2009).

Звичайний школяр Персі виявився сином бога Посейдона. Давньогрецькі боги, виявляється, й досі правлять, а чарівні істоти живуть серед нас. Міфи тут поєднуються з реальністю, а пригоди Персі та його друзів і не снилися простим смертним. Хоча, такі цінності, як дружба, любов, сім’я зрозумілі кожному.

Ерін Гантер. Коти-вояки. (Warriors, 14 книг, з 2003).

Світ котів-вояків чарівний, таємничий та незвичайний. Вони постійно знаходять пригоди та воюють за своє життя. До кланів цих диких котів іноді приєднуються звичайні домашні коти, у їх Всесвіті бувають і Темні часи, й пожежі, й напади. Відважним котам доводиться розгадувати загадки й пророцтва та переживати все нові небезпечні пригоди.

 

Клайв Стейплз Льюїс.  Хроніки Нарнії (The Chronicles of Narnia, 7 книг, 1950-1956).

І ще одне фентезі про казкову країну зі своїми небезпеками й історією. Четверо дітей знайшли незвідану Нарнію просто у старій шафі, з цього часу життя мешканців змінилося. Країна здобула справедливих королів та стала процвітати. Пригоди продовжив небіж чотирьох дітей, адже час в країні тече у сотні разів швидше. Нарнія відкрита тільки для дітей, але прочитати про неї можуть і дорослі.

Філіп Пулман. Темні початки. (His Dark Materials, 3 книги, 1995).

Ліра Белаква зі своїм деймоном Пантелеймоном (тваринка, яка уособлює душу) несподівано виявилася чи не найважливішою людиною всесвіту. У неї в руках опинився золотий компас, на який полюють злочинці та влада, й тільки дівчинка розуміє його значення. Саме з компаса починаються мандри паралельними світами, історія дружби та зради. Оточують дівчинку добрі відьми, ведмеді та інші чарівні мешканці світів.

Джордж Мартін. Пісня льоду й полум’я (A Song of Ice and Fire, 7 книг, 1996).

Найскладніше у цій серії фентезі-книг — вивчити родовід всіх персонажів. Старки, Ланістери, Тірелли, Карстарки та інші династії борються за владу, місцями об’єднуються, але частіше вбивають навіть один одного. Людей чекають загрози й не тільки у формі міжусобиць: є й інші фантастичні раси, а ще у світі відродилися дракони. За книгами з’явився серіал “Гра престолів”, який також швидко став культовим.

Сюзанна Коллінз . Голодні ігри.  (The Hunger Games, 3 книги, 2008-2010).

У майбутньому героями реаліті-шоу стають звичайні діти. Заради забави багатіїв вони виживають та б’ються, й усе це транслюється на екранах. Дітей збирають по бідних округах та заганяють на випробування Голодними іграми. Катніс пощастило виграти свої Голодні ігри та вижити, але цього було замало: випробування тільки починаються, а ще дівчина розпалила повстання проти Капітолію.

Айзек Азімов.  Фундація (Foundation, 7 романів,1988).

Видатний математик Імперії Гарі Селдон навчився передбачати події в Галактиці. На жаль, не зміг запобігти її розпаду, тому створив Фундацію десь на кінці Всесвіту. Тут зібралися усі видатні науковці та почали жити за “планом Селдона”, тепер вони переживають кризи та намагаються вижити серед багатьох інших імперій. Події переплітають з іншими творами Азімова, потім там з’являється і Земля. Після смерті автора цикл продовжують писати віддані фанати.

Стефені Маєр. Сутінкова сага. (Twilight, 4 книги, 2005-2008).

Проста дівчина Белла закохалася у вампіра з родини Калленів. Вічна любов і справді існує, й Едвард також не зміг перебороти почуття. Однак, така незвичайна любов має здолати багато перешкод. Фільми та книги стали надзвичайно популярними, а світ вампірів та перевертнів знаходить нових фанатів досі. Романтика, фантастика й вічна любов — три головні складові популярності саги.

 

 

 

 

 

 

Китайський Новий рік.

      Китайський Новий рік за традицією - Чунь цзе, що значить Свято весни, є для китайців самим головним святом, його відзначають вже більше двох тисяч років. Воно приходиться на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. З введенням григоріанського календаря це свято почали називати „святом весни”, щоб відділити його від Нового року за західним стилем. У побуті Чунь цзе називається „Нянь” (нянь - значить "рік").

За легендою Нянь – це страшне люте чудовисько з рогами на голові, що жило у древньому Китаї. Цілий рік він знаходився і глибині моря, і тільки в канун нового року виповзало з води, вривався в поселення, поїдав там худобу і губив людей. Тому селяни дуже боялися його і щорічно перед настанням Нового року цілими сім’ями полишали села і утікали в гори, щоб сховатися від страшного звіра Няня.

Одного разу перед Новим роком, коли селяни Тао хуа („квітки персика”), підтримуючи старих, з дітьми на руках залишали село, туди прийшов старий жебрак зі срібного кольору вусами. В одній руці він тримаю тростину, в іншій – торбу. В цей час деякі селяни закривали вікна і запирали дім, інші збирали речі в дорогу, треті вели худобу, іншими словами, всі були зайняті і всі були в стурбовані, тому ніхто не звернув особливої уваги на цього старика. Тільки одна жінка дала йому трохи їжі і почала умовляти його скоріше залишити селище, щоб уникнути зустрічі з Нянем. Однак цей дідусь, усміхаючись, відповів: ”Дозвольте мені залишитися у вашому домі на ніч, і я вигоню Няня з села.”

Жінка з подивом подивилася на старого і помітила, що цей сивий чоловік з моложавим обличчям виглядає бадьорим та міцним, але все ж умовляла його сховатися з усіма від хижого Няня. Однак старий стояв на своєму, і жінці довелось піти одній.

Близько опівночі Нянь увірвався до селища. Цього разу він помітив, що у селі щось не так, як було раніше. З жахом помітив Нянь, що в одному домі горить вогонь, а двері пофарбовані червоною фарбою. А коли він добрався до входу у будинок, у дворі почувся тріск бамбукових хлопавок. Він не насмілився увійти у двір. Виявляється, Нянь боїться червоного кольору, яскравого полум’я і гучного шуму. В цей момент ворота відчинились, з них вийшов старий у червоному халаті і голосно засміявся. Нянь сильно перелякався і втік.

На другий день селяни повернулися. Побачивши, що в їх домівках все уіле, вони дуже здивувались. Лише жінка зрозуміла, у чому справа, і розповіла односельчанам про обіцянку старця. Почувши цю розповідь, всі дуже зраділи, вдяглися у нові святкові одежі, поздоровляючи один одного з настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширилася у сусідні села, і всі узнали, як виганяти Няня.

  З того часу щорічно в канун Нового року люди наклеюють на двері червоні парні надписи, запускають хлопавки, в домах горять вогні, люди не вкладаються спати всю ніч, що називається "шоу суй" – „оберігати рік”.

Ніч на Новий рік китайці називають „ніччю зустрічі після розставання”. Для них це сама важлива мить року. Вся родина збирається за святковим столом, який вирізняється багатством і різноманіттям страв. Це вихідні дні. Новорічна вечеря не обходиться без страв з курячого м’яса, риби і (доуфу) - соєвого творогу, який ми називаємо (тофу), тому що в китайській мові назви цих продуктів співзвучні зі словами, що означають „щастя” і „достаток”.

На півночі Китаю на Новий рік прийнято їсти пельмені (цзяоцзи), а на півдні - (няньгао), шматочки, виготовлені з клейкого рису). Мешканці півночі віддають перевагу пельменям, бо слово (цзяоцзи) у китайській співзвучно зі словами „проводи старого і зустріч нового”. Крім того пельмені за своєю формою нагадують злитки золота срібла і символізують побажання багатства. З тієї ж причини мешканці півдня їдять «няньгао», що символізують поліпшення життя з кожним роком.

Перші п’ять днів нового року призначені для зустрічей. Рідні, друзі, однокласники, співробітники навідують один одного і вітають з Новим роком. Традиція дарування подарунків не дуже поширена в Китаї. На Чунь цзе традиційним подарунком є Я-суй цянь – кишенькові гроші у спеціальних червоних конвертах, які прийнято дарувати дітям. Дотримуючись давніх звичаїв, гроші дарують кожній дитині, що прийшла до будинку в перші 15 дней нового року. Якщо червоного конверту під рукою не знайдеться, нічого страшного, можна обійтися і без нього.

На Свято весни кілька днів підряд проводиться гучні народні забави і ярмарки, де виконуються танки лева і драконів, танці „суходільних човнів”, номери на ходулях. Новорічні святкування закінчуються після Свята ліхтарів, на 15 день першого місяця нового року за місячним календарем.

В 2022 році Китайський Новий рік припадає на 1 лютого.

 День відкриття Антарктиди

 

Слово “Антарктика” означає “навпроти ведмедя”. Чому? Стародавні греки назвали крижаний північ “Арктікос” на честь сузір’я Великої Ведмедиці, розташованого на Північному полюсі, але тут не живуть білі ведмеді - для них тут дуже холодно. Антарктида з грецької перекладається як “протилежність Арктиці”.

28 січня 1820 року учасники першої російської антарктичної експедиції (1819-1821) на човнах "Восток" і "Мирный" під командуванням Ф. Ф. Беллінсгаузена и М. П. Лазарєва офіційно відкрили цю загадкову Антарктиду - шостий і останній відкритий материк, але аж до цього дня територія Антарктиди не належить жодній країні світу, а її площа становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів (континентально близько 52 млн км). Взимку материк Антарктиди значно додає в розмірах.

Цікаво, що Антарктида - єдиний континент без своєї зони часу. Це не тільки найхолодніше місце Землі, але і саме сухе. Середня кількість опадів в Антарктиці становить лише 10 сантиметрів, незважаючи на це, Антарктика містить до 70% від запасів всієї прісної води на планеті.

Клімат і поверхня цієї місцевості так нагадують умови на Марсі, що NASA проводили тут випробування космічної програми “Вікінг”. Тут же знаходяться точки самого сильного і тривалого вітру, найпотужнішої сонячної радіації. Найнижча в світі температура, яка була зафіксована в Антарктиді офіційно - 91,2 нижче нуля за Цельсієм. Влітку - мінус 30-50 градусів.

Тут росте лише два види рослин, причому квіткових - Антарктичний Луговик і Колобантускіто. Вони ростуть в найтепліших зонах материка, в районах двох діючих вулканів. Крім пінгвінів, в Антарктиді немає інших наземних диких тварин. Континент є міжнародною заповідною зоною.

Зараз в Антарктиді позмінно проживає не більше 5 тисяч чоловік.