Наталена Королева - нетрадиційна постать у нашій  українській літературі.

Сьогодні 135 років від дня народження Наталени Андріївни Королеви (1888-1966), прозаїка українського зарубіжжя. Наталена Королева - українська письменниця, актриса, мистецтвознавець. Наталена Андріанівна Королева знайшла в українській літературі свій індивідуальний художній світ, для якого характерний симбіоз східної і західної культур, язичництва і християнства, синтез романського, арабського, греко-римського, візантійського і слов'янського стилів.

Наталена з’явилася на світ 3 березня 1888 року неподалік міста Бургос у Кастилії – історичному регіоні Іспанії. При народженні отримала ім’я Кармен Фернанда Альфонса Естрелла Наталена Дунін-Борковська. Мати походила зі старовинного іспанського дворянського роду де Ласерда (Лячерда) і померла під час пологів. Батько, Адріан-Юрій Дунін-Борковський, був польським шляхтичем з Волині. Його родина була змушена емігрувати після невдачі антиросійського повстання 1863–1864 років. У дитинстві Наталена виховувалася у монастирі Нотр-Дам-де-Сіон у Франції. Коли батько одружився вдруге, за наполяганням мачухи вона виїхала на навчання до Києва.

Коли восени 1904 року 16-річна дівчина вперше приїхала до Києва вона вражала всіх, хто її знав, своїми знаннями з історії, археології, філософії, медицини, теорії музики; до того ж вона вже володіла, окрім французької, ще й польською, іспанською, арабською, італійською мовами - а українську, за власним визнанням, “трохи пам'ятала ще з дитинства”. Далі було навчання в Київському інституті шляхетних дівчат. Згодом - рішуча відмова від вигідного шлюбу, навчання в імперській столиці Петербурзі, захоплення театром (сценічна кар'єра не була успішною через слабке здоров'я), перебування у Західній Європі (Іспанія, Франція, Італія) та країнах Близького Сходу, участь в археологічних розкопках у Помпеях та Єгипті. Перші художні твори, написані французькою мовою, почали з'являтися в паризьких журналах у 1909 році.

З часом Наталена оселилась і працювала вчителькою у Празі. Тут вона зустріла давнього знайомого ще по Києву - Василя Королева-Старого, письменника, видавця, культурного та громадського діяча, і одружилася з ним. Їхній шлюб виявився міцним і довгим. Особливо важливим є те, що саме Василь Королів-Старий надихнув свою молоду дружину до написання художніх творів українською мовою. Перший такий твір, оповідання “Гріх (3 пам'ятні книжки)”, був надрукований в українському тижневику “Воля” (виходив у Відні) в січні 1921 р. Більше Наталена Королева не розлучалася з українською мовою до кінця життя.

Наталена Королева своєю творчістю привнесла в українську культуру новий елемент “європейськості”, інтелектуалізму та філософської глибини. Про що, власне, говорили кращі її твори.

Повість “Сон тіні” (1938, видана у Львові, ґрунтовно перероблена автором для видання, випущеного в Пряшеві, Словаччина, 1966 рік) – про життя античної греко-римської цивілізації. “Повість з середньовіччя. 1313” (Львів, 1934-1935 рр., Журнал “Дзвони”) - про кризу середньовічної замкнутої фанатичної свідомості, про перші духовнї паростки Відродження. Тут є й цікава сюжетна фабула відкриття пороху, приписуване легендарному ченцеві XIV ст. Бертольду Шварцу. Повість “Предок” (журнал “Дзвони”, Львів. 1937-1938 рр.) також твір з життя середньовічної, задавленої інквізиторами Іспанії (до речі, там письменниця яскраво відтворює трагічні сторінки з історії багатьох представників своїх предків по матері - роду Лачерда).

На жаль, в сучасній Україні творчість Наталени Королевої майже невідома широкому загалу. Тільки останнім часом роботи Королевої почали знаходити свого читача. Наприклад, 2007 року в Дрогобичі вийшла велика за обсягом (672 сторінки) збірка “Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas?”. 2009 року у Львові надруковано збірку автобіографічних творів, а 2011-го у столиці перевидано “Легенди старокиївські”.

Останній період життя Наталени Королевої був тяжким. У грудні 1941 року вона втратила чоловіка, який помер від розриву серця після допитів у гестапо. Коли у Чехо-Словаччині встановився прорадянський режим, її позбавили пенсії, припинили друкувати, тож доводилося заробляти приватними уроками іноземних мов і музики, а часом як прибиральниця. Наталени Королевої не стало 1 липня 1966 року в Мельнику. Вона похована на цвинтарі Святого Вацлава поруч із чоловіком.